«Смерть Spotify». Хто і чому бойкотує найпопулярніший музичний сервіс у світі

А для меломанів шведський сервіс забезпечив мільйони треків під рукою — на будь-які жанри, альбоми чи епохи. І все це легально, у форматі стримінгу, без потреби прямо купувати саму музику.

Ключовою стала модель «freemium + premium». Безкоштовний рівень з рекламою дозволив охопити масову аудиторію та сформувати у людей звичку користуватися сервісом. А платний прибирав рекламу, давав змогу слухати офлайн та відкривав кращу якість звуку — це спонукало частину слухачів оформити передплату.

Персоналізовані добірки також зіграли свою роль. Алгоритмічні плейлисти стали частиною щоденного прослуховування. Можливість ділитися плейлистами та їхня інтеграція в соцмережі перетворили Spotify на світову культурну платформу.

«Головна причина, чому люди хочуть платити за Spotify — це портативність», — казав Деніел Ек. «Люди кажуть: „Я хочу мати свою музику завжди при собі“».

Станом на другий квартал 2025 року Spotify відзвітував про 696 мільйонів активних користувачів щомісяця та 276 мільйонів преміум-підписників по всьому світу. За даними Statista, торік дохід сервісу склав понад 15 мільярдів євро. А в другому кварталі 2025 року платформа принесла 4,2 мільярда євро.

Але якщо Spotify зараз є найбільшим у світі сервісом музичного стримінгу, чому раптом почалися розмови про бойкот?

Spotify, безпілотники та Україна

У червні 2025 року з’ясувалося, що співзасновник і генеральний директор Spotify Деніел Ек через свою венчурну фірму Prima Materia вклав близько 600 мільйонів євро в німецьку оборонну компанію Helsing. Вона розробляє бойові системи на базі ШІ, безпілотники та військове програмне забезпечення. Як пише Суспільне, її дрони зокрема постачаються Україні для оборони проти російської агресії.

Ба більше, в інтерв'ю Financial Times Деніел Ек повідомив, що збільшить інвестиції в Helsing до 1,37 мільярда євро. «Зростає усвідомлення того, що справжніми рушійними силами нового поля бою є штучний інтелект, маса та автономія. Ми не можемо недооцінювати наслідки цього для конфлікту в Україні чи будь-якого майбутнього конфлікту», — сказав співзасновник Spotify.

Втім, дії Ека обурили низку артистів, які заявили, що їхня робота через платформу опосередковано підтримує військові технології. На знак протесту свою музику з сервісу видалили такі гурти як Massive Attack, King Gizzard & the Lizard Wizard, Deerhoof та Hotline TNT.

«Ми не хочемо, щоб наша музика вбивала людей. Ми не хочемо, щоб наш успіх був пов’язаний із технологіями ШІ в боях», — написав інді-рок гурт Deerhoof.

А гурт Massive Attack оголосив, що приєднався до групи з понад 400 артистів та лейблів під назвою No Music For Genocide (Ні музиці для геноциду), які заблокували свою музику на стрімінгових сервісах в Ізраїлі. У заяві Massive Attack дісталося й Spotify.

«У випадку Spotify економічне навантаження, яке вже давно лежить на артистах, тепер ускладнюється моральним та етичним навантаженням, коли важко зароблені гроші шанувальників та творчі зусилля музикантів зрештою фінансують смертоносні, дистопічні технології», — заявили музиканти. «Годі. Можливий інший шлях».

У відповідь речник Spotify наголосив: цей стримінговий сервіс та Helsing — це дві окремі компанії, а друга «не була причетна до подій у Газі». Сама ж Helsing у власній заяві згадує й Україну.

«Наразі ми спостерігаємо поширення неправдивої інформації про те, що технологія Helsing використовується в інших зонах військових конфліктів, окрім України. Це не відповідає дійсності. Наша технологія використовується в європейських країнах виключно для стримування та захисту від російської агресії в Україні».

Spotify та мігранти: що сталося

Але і це ще не все. У жовтні 2025 року Імміграційна та митна поліція США (ICE) запустила на Spotify рекрутингову рекламу, націлену на слухачів, із меседжами на кшталт «Долучайтеся до місії із захисту Америки» та згадками про «небезпечних нелегалів».

Низка користувачів і артистів визнала появу такої кампанії на музичній платформі вкрай образливою. Наприклад, інді-пост-хардкор-гурт Thursday публічно виступив проти: «Ми приєднуємося до ширшої незалежної музичної спільноти й закликаємо Spotify прибрати зі своєї платформи будь-яку рекрутингову рекламу ICE».

Але цього разу сервіс пішов проти популярної думки. Речник Spotify заявив, що реклама ICE є «частиною широкої кампанії, яку уряд США проводить на телебаченні, в стрімінгових сервісах та онлайн-каналах», і що вона не порушує рекламну політику Spotify. Зазначається також, що користувачі можуть використовувати позначки «палець вниз» для реклами, щоб вона не з’являлася в їхніх стрічках.

Деякі юзери, а також медіа на кшталт Stereogum, вбачають у заяві Spotify фактичну відмову сервісу припиняти показ реклами ICE. Критики зауважують, що кампанія ICE зображувала іммігрантів як загрозу — а рекламна політика Spotify забороняє «переслідувати, цькувати або розпалювати ненависть до будь-якої особи чи групи».

На платформі Reddit користувач під ніком indieheads стверджує, що намагався зв’язатися з двома агентами Spotify і поставити запитання щодо ICE. За його словами, обидва рази розмова припинялася зі сторони сервісу — як доказ наводиться скриншот.

Після цього користувач вирішив скасувати підписку на Spotify після «приблизно 8 років» користування. «Ніякої пропаганди для мене!» — підсумував indieheads.

У гілці цього ж допису на Reddit інші користувачі також розповідають, як відмовляються від Spotify на користь інших музичних сервісів — Deezer, Qobuz, Tidal та інших. А днями портал Mashable навіть проінструктував своїх читачів, як перенести свої плейлисти Spotify на Apple Music та решту стримінг-платформ.

Чому артисти невдоволені Spotify

Актуальні скандали довкола Spotify лише підживлюють давні претензії до сервісу, зокрема від музикантів. Артисти роками відкрито говорять про те, що вони вважають неприйнятно мізерними виплати від стримінгу, попри величезні обсяги прослуховувань.

У 2014 році співачка Тейлор Свіфт навіть видалила всю свою дискографію зі Spotify — і її бойкот тривав аж до 2017-го. А до цього Свіфт відкладала стримінг свого альбому Red. «Я не бажаю вкладати роботу свого життя в експеримент, який, на моє відчуття, не винагороджує справедливо авторів, продюсерів, артистів і творців цієї музики», — пояснювала поп-виконавиця.

Як пише The Guardian, з тієї ж причини фронтмен гурту Radiohead Том Йорк видаляв зі Spotify свої сольні проєкти у 2013 році. Сервіс він називав «останнім відчайдушним пуком вмираючого трупа». Хоча зрештою треки Йорка все ж повернулися на платформу.

У Spotify заявили, що торік платформа виплатила музичній індустрії понад 10 мільярдів доларів роялті, називаючи це «найбільшою [такою виплатою] в історії музичної індустрії» з часів Tower Records на початку 2000-х років. Втім, скептиків це не переконало.

«Для більшості артистів не має значення, яка економічна ситуація, просто музики слухають так багато, що вона розділяється на дуже маленькі шматочки [виплат]», — пояснює в інтерв'ю FT Марк Малліган, аналітик Midia Research.

Днями інді-музиканти взагалі зібралися на серію лекцій під назвою Смерть Spotify у Каліфорнії. Як пише The Guardian, там обговорювалася «децентралізація пошуку, виробництва та прослуховування музики від капіталістичних економік».

Spotify, безперечно, здатен пережити кілька гучних скандалів у пресі, але він навряд чи зможе процвітати надалі без прихильності артистів, які переважно й наповнюють каталог сервісу. Для збереження їхньої довіри компанії, ймовірно, доведеться шукати рішення щодо системи роялті та посилити перевірку реклами.

Якщо ж цього не відбудеться, панування Spotify у стримінгу музики може послабшати, і сервіс ризикує поволі втратити нинішній культурний вплив. Навіть попри внесок співзасновника сервісу в захист України від російського вторгнення.