Стародавні мисливці й могила Ромула. 10 найгучніших археологічних відкриттів 2020 року

Вони знайшли залишки пірамід і королівського палацу. А також безліч пам’ятників мая, на одному з яких є важливий напис, що описує ритуали, битви, міфічного водного змія й танець бога дощу.

Ґолден і його колеги вважають, що археологічні розкопки, названі Лаканджа цельталь, були столицею королівства Сак-Ці, розташованого на території сучасного штату Чіапас на південному сході Мексики. Імовірно, воно було заселене приблизно в 750 р до н.е., а потім розвивалося понад 1000 років.

Учені шукали докази Сак-Ці з 1994 року, коли вони виявили посилання на нього в написах, знайдених на інших розкопках мая.

Сак-Ці перекладається з мови мая як «білий собака», однак чому поселення отримало таку назву, невідомо.

Сак-Ці було далеко не наймогутнішим із королівств мая, і його залишки скромні порівняно з більш відомими місцями Чичен-Іца й Паленке.

Але знайти Сак-Ці все ж вельми важливо для розуміння політики й культури древніх мая.

Хто приніс камені Стоунгенджа

Дослідники з Великобританії з’ясували, звідки взялися величезні камені з зовнішнього кола стародавнього пам’ятника Стоунгендж. Найбільші камені цієї структури важать близько 20 тонн.

Як можна було транспортувати ці камені та зводити їх в одну міцну структуру без відповідних технологій у той час — залишається загадкою.

Тепер частина цієї загадки розгадана. Археологи з’ясували, звідки взялися найбільші мегаліти Стоунгенджа, які формують зовнішнє коло будови.

Учені проаналізували хімічний склад величезних сарсеновоих каменів і досліджували їх за допомогою рентгенівських променів.

Виявилося, що камені родом з околиць містечка Марльборо, що за 25 км від Стоунгенджа.

З огляду на розмір каменів, їх потрібно було або перетягувати, або переміщати на роликах до Стоунгенджа, пояснюють автори дослідження. Ми до сьогодні не знаємо, як це було зроблено, але, принаймні, тепер у нас є відправна точка й кінцева точка.

Загадковий храм в Індії

Учені виявили історичний комплекс із трьох висічених у скелі камер на березі річки Арджуна в Індії.

Хоча археологи ідентифікували цю споруду як храм, висічений у скелі, дотепер учені не виявили в цьому місці статуй богів.

Будова, вирізьблена в стіні вапнякової брили, була покрита чагарниками й уламками. На неї випадково натрапили місцеві жителі.

Храм складається з трьох досить типових кімнат, серед яких — гарбхагріха (святилище). Вхід до нього позначає насип із вапняку. На стінах і стелі залишилися сліди цементу.

Храм унікальний у трьох аспектах. Перше: це храм типу Сандхара. У цих храмах є обхідний прохід навколо святині. Друге: у храмі є два обхідних проходи, а таке буває вкрай рідко. І нарешті, третє — храм повністю вирізаний із вапняку. Такі храми в цьому регіоні ще не знаходили.

Стародавні саркофаги

Міністерство старожитностей Єгипту оголосило про виявлення 14 саркофагів у некрополі Саккара на південь від Каїра. Вік саркофагів перевищує 2500 років.

Буквально за кілька тижнів до цього в некрополі вже було знайдено незвичайне поховання з 13 дерев’яними саркофагами.

Великий некрополь Саккара розташований приблизно за 16 км на південь від знаменитих пірамід Гізи, неподалік від колосальної ступінчатої піраміди Джосера.

Таємниця міді

Стаціонарні печі для виплавки міді, датовані віком 6500 років, були розкопані в районі Невех Ной у Беер-Шеві, у пустелі Негев.

Ізраїльські дослідники говорять, що технологія виробництва міді була тоді таємницею, яку ретельно охороняли.

Хоча металообробку вже використовували в період енеоліту, використовувані інструменти все ще були з каменю.

У період енеоліту, коли мідь була вперше очищена, процес виробництва металу йшов далеко від рудників, на відміну від поширеної історичної моделі, згідно з якою печі будувалися поруч із копальнями як із практичних, так і з економічних причин.

Учені припускають, що причина була в збереженні технологічних секретів.

Очищення міді було «високою технологією» того періоду. В усьому стародавньому світі не було технології, досконалішої за цю. Якщо просто кидати шматки руди у вогонь, це ні до чого не призведе.

Потрібні були певні знання для створення спеціальних печей, які можуть досягати дуже високих температур зі збереженням низького рівня кисню, пояснюють автори дослідження.

Церква в Ізраїлі

Одну з найбільш ранніх церков в Ізраїлі виявили біля підніжжя водоспадів у мальовничому заповіднику Баніас на півночі країни.

Візантійська церква була побудована близько 400 року нашої ери на вершині храму Пана, грецького бога, на честь якого парк отримав свою назву.

Учені вважають, що церква побудували на честь описаної в Біблії зустрічі Ісуса з Петром, який визнав свого вчителя за Месію.

Згідно з християнськими джерелами, саме в цьому місці Ісус доручив Петру затвердити християнство й сказав знамениту фразу: «Ти Петро, і на цій скелі я збудую свою Церкву…»

Древня гендерна рівність

Антропологи з Каліфорнійського університету в Девісі виявили в Андах поховання жінки 9000-річної давнини з незвичайними артефактами.

Ця могила й аналіз поховань інших мисливців дозволяють припустити, що перші жінки-мисливці в древній Америці полювали на велику дичину так само часто, як і чоловіки.

Учені говорять, що ця знахідка мовби підкреслює ідею про те, що гендерні ролі, які ми приймаємо як належне сьогодні в суспільстві, можуть бути не такими природними для людини, як прийнято вважати.

Раб із господарем

При розкопках біля Помпей знайшли тіла двох жертв виверження Везувію.

Ці люди, імовірно, урятувалися при першому виверженні, а загинули вже наступного ранку, після вулканічного вибуху, відзначають археологи.

Частини черепів і кісток двох чоловіків були знайдені при розкопках руїн вілли на березі Середземного моря на околиці стародавнього римського міста, зруйнованого виверженням вулкана в 79 році нашої ери.

Легендарна Еніґма

Німецькі водолази натрапили в Балтійському морі на рідкісну шифрувальну машину Enigma, яку використовували нацистські військові під час Другої світової війни.

Спочатку знахідку визнали звичайною друкарською машинкою. І лише під час детального розгляду з’ясувалося, що це — легендарна Еніґма.

Учені вважають, що шифрувальну машину було викинуто за борт із підводного човна, який потім теж затопили.

Нацистські військові використовували машини для відправки й отримання секретних повідомлень під час Другої світової війни.

Довгий час союзники опинялися безсилими перед раптовими атаками нацистських підводних човнів. Однак пізніше група британських криптографів (до неї входив і легендарний математик Алан Тьюрінґ) зламала код Еніґми. І це змінило хід війни.

Незадовго до капітуляції Німеччини в травні 1945 року екіпажі близько 50 підводних човнів отримали наказ затопити свої судна в затоці Ґельтінґ, недалеко від кордону з Данією, щоб не передати їх союзникам. Також їм було наказано знищити шифрувальні машини.

Учені припускають, що знайдена Еніґма виявилася за бортом саме під час цієї події.