NV Преміум

ШІ та освіта: куди ми рухаємось та коли ChatGPT буде виконувати усі домашні завдання

Інновації

30 березня 2023, 20:03

Бурхливий розвиток сфери штучного інтелекту вимагає швидкої адаптації від багатьох сфер — в тому числі й освітньої. Чи готові ми змінювати наші підходи до навчання та як ChatGPT вже став причиною того, що у вітчизняних університетах зменшують кількість письмових завдань?

Зараз увесь світ підраховує, скільки людей втратять роботу через розвиток штучного інтелекту, як ці системи можуть вплинути на наші політичні уподобання, стати ідеальною зброєю дезінформації та навіть спровокували появу абсолютно нової професії, про яку ще кілька місяців тому ніхто не чув.

Загрозу відчувають навіть найбільші гравці технологічного ринку — Google та Meta — які тихцем розвивали свої системи ШІ, проте відверто програли перший етап PR-кампанії OpenAI.

Зміниться й освіта — кількість письмових завдань та звичайних тестів зменшиться, адже ChatGPT допомагає вирішувати їх за лічені хвилини; водночас навчання може стати цікавішим, практичним та персоналізованим.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Не дивно, що повз цю тему не можуть пройти й студенти — вже скоро їм доведеться якщо не змагатися, то підлаштовуватися під неймовірний темп розвитку ШІ, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці. Зараз у них є унікальний шанс — адаптуватися до цього майбутнього в університетах.

Але для цього потрібно використовувати ChatGPT не просто щоб написати домашнє завдання за 10 хвилин та отримати свої 2 бали на семінарі.

Непросто буде і викладачам — їм потрібно не тільки зрозуміти, як навчати студентів у нових реаліях, але й самим не загубитися у різноманітних можливостях, які відкриваються перед нами завдяки штучному інтелекту.

Студенти часто дізнаються про нові технології швидше за багатьох викладачів та відкриті до нового досвіду. У випадку з ChatGPT у викладачів, які й досі не підозрюють про існування чат-бота, може скластися враження, що це вони так чудово навчили студента, в той час, як робота студента обмежилася переадресацією свого завдання машині, її переписуванням і, можливо, мінімальним редагуванням.

Зрештою, ми це вже проходили у тому чи іншому вигляді. Калькулятори, Google, Youtube та Вікіпедія, боти, які перевіряють орфографію та допомагають створювати презентації — технологічний процес не стоїть на місці, а тому дивуватися його впливу на систему освіти було б дивно. Ба більше — набагато страшніше було б, якби весь цей прогрес ніяк не впливав на роботу викладачів та студентів.

Існує багато побоювань, що ChatGPT погіршить і без того критичну ситуацію з плагіатом (кому, як не українцям про це знати). Велика кількість навчальних закладів по всьому світу на перших етапах хайпу за ChatGPT пішла простим шляхом, банально заборонивши використання чат-бота. Проте це — точно не той шлях, який потрібно підтримувати, стверджує Олена Євдоченко, кандидатка економічних наук і доцентка кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ).

«Якщо ми хочемо отримати якусь користь від штучного інтелекту у навчальному процесі, заборона ChatGPT викличе ще більший інтерес до цих систем. Водночас ми чудово розуміємо, що у такому випадку студенти все одно будуть намагатися ним користуватися», — каже вона.

За словами Євдоченко, зараз неможливо однозначно сказати, як саме ChatGPT та інші системи ШІ вплинуть на процес навчання. Проте є аспекти, які одразу впадають в око: наприклад, все менша актуальність виключно письмових робіт та есе.

Так, на створення цілого розділу курсової роботи в одного зі студентів пішло приблизно пів години, розповідає викладачка. Якщо студент знає, як правильно працювати з ChatGPT, він отримує майже непомітний чіт-код, який дозволить виконувати усі письмові завдання за лічені хвилини.

Нова роль викладачів

Андрій Удовиченко, дизайнер робочих процесів у Bot&Partners, який викладає в Школі права Українського католицького університету (УКУ), розповів NV, що він намагається будувати своє оцінювання у такий спосіб, щоб студенти «не могли проїхатися на одному інструменті». Це воркшопи, презентації та різноманітні практичні завдання, під час яких студент має не просто представити рішення певної проблеми, але й пояснити логіку свого мислення.

«Як викладач, я не планую ганятися за кимось з питанням чи використовують вони ШІ, чи ні. Моя ціль — не перевірити засвоєння матеріалу як такого. Мені цікавіше навчити студентів думати, шукати та розбиратися з тим, з чим вони зустрічаються в роботі та житті. Моя роль — дати їм інструменти для того», — пояснює він.

Дедалі потужніші системи штучного інтелекту — як от оновлення мовної моделі GPT до четвертої версії з часом змусять все більшу кількість викладачів адаптуватися до роботи не проти, а поряд зі штучним інтелектом. Як і з більшістю звичайних робіт, ШІ не замінить людей, проте дозволить їм більше зосереджуватись на креативних завданнях, реальній взаємодії з студентами, а не звичайній перевірці чергового есе та тестів.

«З щоденних практичних речей — я вже відчуваю як ці інструменти полегшують роботу. Мені легше суміщувати викладання та роботу. Я можу швидше адаптувати контент під різні цілі. Швидше публікую напрацювання. Можу краще давати фідбек студентам. Якщо казати про освіту загалом, то ми маємо ще один інструмент, який ще треба буде ефективно інтегрувати. Те саме ми проходимо періодично з іншими педагогічними техніками та технологіями», — каже Удовиченко.

З часом ChatGPT може змінити роль викладачів, розповідає NV Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації. Зараз вони мають складати план навчання, оцінювати знання студентів та пояснювати складний матеріал доступною мовою.

«Але з виходом ChatGPT це частково може виконувати машина: вона може стати таким собі персональним „репетитором“, а викладач може зосередитися на тому, щоб формувати наукові проблеми і пропонувати студентам знаходити їх рішення», — пояснює він.

Проте тут важливим буде питання плагіату та того, як до цього будуть відноситися у МОН, зазначає заступник міністра: «Тут треба дивитися за світовими рішеннями у цій галузі, але, на мій погляд, уникнути цього тотально ми все одно не зможемо».

Врешті-решт, система списування серед учнів вже давно відпрацьована, пояснює Євдоченко. У школі діти використовують ГДЗ, в університетах студентам можуть допомогти як їхні колеги, так і сторонні організації, які заробляють тим, що продають послуги з виконання різноманітних завдань. «Штучний інтелект просто полегшить цей процес; питання полягає в тому, що ти отримаєш від цього як студент».

Викладачка впевнена, що у групах, з якими вона працює, точно є студенти, які будуть використовувати ChatGPT де це можливо, аби просто отримати оцінку. Натомість вона переконана, що більшість студентів не будуть робити це бездумно — тут вже важливо, щоб сама людина мала мотивацію вчитись та розуміла, що він робить це для себе, а не для когось.

Завдання майбутнього

Водночас важливо також і те, щоб викладачі були готові адаптуватися до нових реалій, аналізували, що вони можуть покращити у своєму навчальному процесі, щоб підготувати своїх студентів до плідної співпраці з системами ШІ, а не однобокого списування. Ця технологія вже існує, і вона навряд чи просто кудись зникне. А тому потрібно, щоб освітяни й самі навчилися правильно користуватися ChatGPT і не намагалися вбити своїм студентам думку, що його використання є чимось неправильним, пояснює Євдоченко.

В багатьох українських університетах вже тривають дискусії щодо ChatGPT та того, як адаптувати навчальні програми до розвитку технології — наприклад, такі зустрічі вже були і в УКУ, і в КНЕУ.

Наприклад, можна відверто казати студентам, що певне завдання дійсно можна виконати за допомогою ChatGPT та пояснити, що це може зекономити їм час. Натомість студенти мають не просто попросити чат-бот створити умовну маркетингову стратегію, але й самостійно проаналізувати результат, який вони отримають — виправити або переписати деякі аспекти, відзначити, з якою частиною ChatGPT впорався добре, а що взагалі не підходить під сучасні реалії.

Чат-бот можна використовувати для симуляцій розмов та листування, коли бот приміряє на себе певні ролі. Можна попросити його бути рекрутером та симулювати співбесіду на роботу в певній компанії; або ChatGPT може стати вашим критиком та непогано пройтись по вашому розв’язання певної задачі, вказавши на недопрацювання та помилки.

Зрештою, ChatGPT — це просто зручний інструмент для перероблення тексту в короткий зміст, зазначає Удовиченко; у такий спосіб він може допомогти студентам засвоїти складний науковий матеріал, подавши його у більш зрозумілому вигляді з наочними прикладами. Проте у такому випадку важливо самостійно перевіряти роботу чат-бота, бо він любить «вигадувати» додаткову інформацію. До речі, пошук та виправлення таких «галюцинацій» також може стати певним форматом завданням для студентів.

Які ще AI-інструменти можуть бути корисними

Якщо вже говорити про трансформацію освіти через штучний інтелект, не варто обмежуватись лише ChatGPT.

У березні завершився найбільший міжнародний конгрес мобільних технологій MWC2023, поїздка української делегації на який відбулася за сприяння Мінцифри, Мінекономіки, Ukrainian Startup Fund та за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Олександр Борняков поділився з NV найцікавішими інструментами, які вже використовуються для покращення досвіду навчання.

Штучний інтелект — дуже зручний інструмент для створення індивідуальної програми плану навчання окремо для кожного студента. Тому зараз активно розробляються продукти, які використовують ШІ саме у цьому напрямі.

Наприклад, на Конгресі розказали про FruitPunch AI — застосунок, який аналізує стиль навчання та прогрес кожного студента, щоб надати їм персоналізований контент та систему оцінювання. Компанія онлайн-репетиторів GoStudent працює за схожим принципом — ШІ підбирає студентам викладачів на основі того, як вони вчаться, чим цікавляться та чого вже досягли.

Також ШІ, як вже зазначалося раніше, може звільнити викладача від частини роботи, автоматизувавши процес оцінювання. Наприклад, у Нью-Джерсі одна зі шкіл використовує помічника викладача з ШІ Happy Numbers, щоб покращувати роботу студентів з математичними тестами.

Загалом подібні системи можуть не тільки оцінювати студентів, але й давати фідбек та рекомендації щодо додаткових занять чи літератури, які будуть корисними для подальшого розвитку. У такий спосіб можна прибрати суб'єктивний фактор при оцінюванні та автоматично відслідковувати прогрес студента, в той час як викладачі можуть зосередитися на інших елементах навчання.

У світі вже починається активна інтеграція ШІ у сферу освіти, каже Борняков. Ще у 2018 році в Університеті Джорджії створили систему Pounce, яка допомагала студентам-новачкам адаптуватися в коледжі, «працюючи» з кожним індивідуально; хтось може отримати допомогу з пошуком роботи, а комусь — порадити, як краще податися на отримання фінансової допомоги.

Ну і не варто забувати про те, що ми вже роками користуємось Гуглом, перекладачами, а Grammarly — це найкращий помічник, якщо студент все ж таки вирішив писати есе англійською самостійно, а не намагатися отримати допомогу у ChatGPT. «Все це приклади технологій, що вже поруч з нами давно і надовго», — каже Удовиченко.

Прогрес та технологічний розвиток не має сприйматися освітянами як щось погане. Це нові можливості, щоб розвиватися та рухатись вперед, разом з усім світом. Важливо, щоб студенти вчилися користуватися перевагами, що утворюються, а не боялися їх через заборони та неможливість самої системи впоратися з чимось новим.

Інші новини

Всі новини