Дослідники вважають, що ці види, ймовірно, існували поруч протягом сотень тисяч років.

«Еволюція людини — це не лінійний процес, де мавпа поступово перетворюється на неандертальця, а потім на сучасну людину. Це радше розгалужене дерево, у якому деякі гілки зникають», — пояснила палеоеколог Кай Рід з Університету штату Аризона.

Рід Australopithecus існував задовго до неандертальців і наших прямих предків. Ці гомініни були одними з перших, хто постійно ходив на двох ногах. Нові дані свідчать, що вони жили у Східній Африці саме тоді, коли з’являвся рід Homo, понад 2,5 мільйона років тому.

Знахідку зробили у місцевості Леді-Герару, де раніше виявили найдавніший відомий зразок Homo — щелепу віком 2,78 млн років. Тепер поруч знайшли зуби іншого виду Homo (2,59 млн років) та австралопітека (2,63 млн років). Це єдині підтверджені рештки австралопітеків у Східній Африці на цей період.

Вчені ще не встановили точний вид знайдених зразків. Зуби австралопітека не збігаються з «Люсі» (Australopithecus afarensis) чи іншими відомими представниками цього роду.

«Ми знаємо, як виглядають зуби та щелепи найдавніших Homo, але цим знанням бракує деталей. Нові знахідки підкреслюють, наскільки важливо знаходити більше викопних решток, щоб зрозуміти відмінності між австралопітеками та Homo і те, як вони могли співіснувати в одному місці», — сказав провідний автор дослідження, палеонтолог Браян Віллмоар з Університету штату Аризона.

Це відкриття заповнює прогалину у викопному літописі між 2,5 та 3 мільйонами років тому. Зараз кількість відомих гомінінів, що мешкали у Східній Африці в цей час, зросла до чотирьох: два різні види австралопітеків, «робустний» австралопітек Paranthropus та ранні представники роду Homo.