Не такий вже й маленький. Нові знахідки археологів показали, яким був Львів у 13 сторіччі

27 жовтня 2021, 16:22
Розкопки на Львівщині (Фото:facebook.com/ras.1991.ua)

Розкопки на Львівщині (Фото:facebook.com/ras.1991.ua)

Археологи «Рятівної археологічної служби» розповіли про підсумки своїх розкопок на вулиці Лемківській у Львові, де споруджують новий житловий комплекс.

Їхні результати здивували самих дослідників: тут вперше виявили давньоруський матеріал, що означає розширення карти заселення Львова у XII-XIII століттях.

«Про те, що ця територія була біля торгового шляху, свідчать знайдені три свинцеві торгові пломби XIV-XV ст., одна з них має зображення лева. Це може вказувати на те, що там міг бути заїжджий двір, де зупинялися купці. Раніше археологи знайшли ще одну торгову пломбу з Ґданська неподалік — на вул. Гайдамацькій», — розповів керівник досліджень Остап Лазурко.

Відео дня

На ділянці між вул. Лемківською і проспектом Чорновола вдалося знайти фрагменти кераміки, яка датується XII-XIII ст., а також господарські об'єкти, які відносяться до того ж часу.

«Якщо є об'єкти, значить було заселення. Бо матеріали можна привезти і загубити по дорозі. А конкретний об'єкт, наприклад, господарська яма свідчить про осілий побут у тому місці», — пояснюють археологи.

«Ми не сподівались їх там знайти, бо ділянка дуже близько до Полтви. Річка тоді була повноводна, могла підтоплювати ділянки. Але рельєфна мапа показує, що там був невеличкий пагорб, і люди могли там селитися», — пояснив науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

На місці досліджень виявили уламки червоноглиняних амфор. Це імпорт з півдня, що вказує на ведення торгівлі, а значить — близьке розташування біля дороги. Також знайшли фрагмент полив’яної плитки. У ті часи такими плитками мостили підлоги церков та палаців. У дерев’яних житлових хатах переважно була глиняна долівка.

Раніше, у 2019 році, археологи на основі своїх розкопок, проведених у різні роки, намалювали карту заселення Львова у княжий період. Але останні дослідження вносять в неї корективи і розширюють ці межі.

«На основі цих матеріалів, ми розширюємо поселення, яке існувало за князя Лева. Вище, до Замкової гори, матеріали того часу виявляємо набагато рідше. Був Високий і Низький замок, навколо були поселення, можливо, з церквами. Це був такий торгово-ремісничий посад», — робить нові висновки з історії княжого Львова археолог Остап Лазурко.

Ще однією сенсацією археологи називають те, що вони знайшли на цьому ж місці об'єкт слов’янського періоду. Це уламки ліпної кераміки орієнтовно VIII-X ст.

Раніше НВ писав, що три справжні срібні та один фальшивий римські динарії 1−2 ст. н.е. виявили неподалік від Львова працівники Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».

Знахідку вчені зробили поблизу села Малі Підліски на Львівщині, де планується будівництво Північної об'їзної дороги.

«Майже дві тисячі років римські монети пролежали у землі на околицях Львова. На трьох срібних динаріях збереглись навіть портрети імператорів Давнього Риму. А от фальшивий динарій добряче потерся», — розповіли археологи.

Молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Юрій Ревера повідомив, що це одні з перших монет, які племена, що жили в той час на території України, використовували як гроші, а не як прикраси.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X