Передбачення землетрусів, зникнення Непалу і зростання Евересту. Як вчені вивчають «дихання» Гімалаїв

17 травня 2021, 20:03

«Дихання» гір — це постійний процес, досліджуючи який вчені планують отримати більше інформації про майбутні небезпечні землетруси. Дослідники говорять, що найкраще цей процес проявляється саме в Гімалаях.

Наші континенти — це результат постійної активності тектонічних плит, які нескінченно сходяться, розходяться і стикаються. Близько 50 мільйонів років тому Індостанська плита врізалася в Євразійську плиту, Індія потихеньку почала «підминатися» під Євразію, а на місці цього зіткнення з'явилися найвищі гори на Землі — Гімалаї.

Відео дня

Індія й зараз продовжує рухатися на північ зі швидкістю приблизно 5 сантиметрів на рік. Але земля не просто «зсувається під» Євразію — під тиском Індостанської плити, Євразійська згинається і піднімається все вище. Вчені прогнозують, що через цей процес «у якийсь момент Непал просто перестане існувати».

Також через це найвища точка планети — гора Еверест — продовжує рости, хоч це й не дуже помітно для людського ока. Це можна порівняти з дуже довгим «вдихом». Але в підсумку настає межа — і під час «видиху» або навіть швидше «кашлю» відбувається землетрус.

Найкраще цей цикл проявляється саме в Гімалаях, говорить Лука Даль Зіліо, геофізик з Каліфорнійського технологічного інституту. У новій статті, опублікованій в журналі Nature Reviews, він з колегами об'єднали результати понад 200 попередніх геологічних досліджень Гімалаїв, щоб визначити складні механізми, що формують «дихання» цих гір.

25 квітня 2015 року в Непалі стався найсильніший землетрус магнітудою 7,8-8,1 балів. Крім величезних руйнувань і великої кількості людських смертей, воно відбилося і на Гімалаях в цілому: висота гірського хребта опустилася в середньому на цілий метр — це надзвичайно багато, якщо враховувати, що той же Еверест зростає приблизно на 0,3 см на рік. Однак далеко не факт, що наступний землетрус в цьому регіоні буде таким же сильним.

Щоб зрозуміти ці процеси, вчені повинні враховувати велику кількість факторів, багато з яких насправді у нас немає можливості вивчити. Тому вони спробували зібрати воєдино якомога більше доступної інформації.

«Наша кінцева мета — зрозуміти, яких землетрусів нам слід очікувати і яку шкоду вони можуть викликати. Якщо ми хочемо дізнатися більше про ці процеси "видиху" або "кашлю", але земля при цьому не видихає і не кашляє, то це стає дуже складним завданням», — пояснює Джудіт Хаббард, геолог з Технологічного університету Наньян в Сінгапурі і співавтор статті.

Один з головних чинників, який може стати дороговказом для вчених — форма розлому, який формується в місці стику двох тектонічних плит. Він простягається на дві тисячі кілометрів крізь всі Гімалаї, а всі його вигини і повороти дуже сильно впливають на формування і силу землетрусів. «Основним чинником, що вплинув на цю подію, була геометрія розлому», — говорить один з висновків статті про Непальський землетрус 2015 року.

Тому деякі дослідники працюють над складанням повної карти вигинів і поворотів цього розлому, а також товщини відкладень на поверхні. Інші вивчають сліди, які залишили найбільші землетруси в історії і звіряють їх з картою «руху» розлому для зіставлення причин і того, як саме геометрія розлому вплинула на силу підземних поштовхів. Однак часто ландшафт не дає вченим можливості розмістити датчики, залишаючи прогалини.

Ще більше весь процес ускладнюють... самі землетруси. Адже після одного такого гарного «видиху» ландшафт може помінятися на багато кілометрів навколо, що вимангатиме нових аналізів. «Висічено в камені — це неправильна фраза», — відзначають вчені.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X