Ядерна загроза? Навіщо війська РФ захоплюють атомні електростанції і чи правда, що це може призвести до катастрофи

4 березня, 11:35
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Окупанти обстріляли Запорізьку АЕС (Фото:Запорізька АЕС via YouTube)

Окупанти обстріляли Запорізьку АЕС (Фото:Запорізька АЕС via YouTube)

У ніч на четверте березня російські війська спробували взяти під контроль Запорізьку АЕС. У ході боїв спалахнула одна з будівель і було кілька попадань до першого блоку станції АЕС.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав російські окупаційні війська негайно припинити обстріл Запорізької атомної електростанції, внаслідок якого на станції почалася пожежа.

Відео дня

Він попередив Європу, що у разі вибуху на АЕС наслідки можуть бути в 10 разів страшнішими, ніж те, що трапилося 1986 року в Чорнобилі.

Жах ситуації полягав у тому, що через сильні бої пожежники не могли наблизитися до станції та загасити вогонь.

Це було зроблено лише до ранку. На цей момент працює лише один із шести блоків Запорізької атомної електростанції, але за повідомленням українського генштабу окупанти контролюють площу перед АЕС.

Усе це викликало неабияку паніку серед населення. Українські соцмережі миттєво сколихнули сотні повідомлень про майбутню атомну загрозу. При цьому приблизно однаково популярні як думка про те, що блоки АЕС добре захищені і їх неможливо підірвати вручну або при обстрілі, так і думка про те, що тепер в руках російських військ відразу дві «ядерні палиці», якими вони можуть загрожувати не лише Україні, а й усій Європі.

Розбираємось по пунктах, що відбувається, і наскільки велика небезпека.

Що відбувалося в ніч на 4 березня в Енергодарі

У ніч із третього на четверте березня колона техніки російських військових попрямувала до Запорізької атомної електростанції (АЕС) в Енергодарі. Внаслідок обстрілу з боку окупантів приблизно о другій годині ночі на станції почалася пожежа.

За даними ДСНС, спалахнув навчально-тренувальний комплекс Запорізької АЕС. Співробітники станції також повідомили про влучання у перший енергоблок.

Голова Запорізької ОДА Олександр Старух заявив, що пожежників пустили на станцію о 3:14, але за півгодини цю інформацію спростували в Енергоатомі. «Кадировці увірвалися на станцію. Йде бій усередині з нацгвардійцями. Вони зараз намагатимуться замінувати її та шантажувати всю Європу», — говорили в АЕС.

Пожежу локалізували та ліквідували лише до 6:20 ранку четвертого березня. У ДСНС також заявили, що постраждалих та жертв серед співробітників станції немає. Але є загиблі та поранені серед українських захисників станції.

Зараз територія Запорізької атомної електростанції захоплена російськими військами. Під контролем окупантів — адмінкорпус та прохідна на станцію. Персонал станції продовжує працювати на енергоблоках, забезпечуючи стабільну експлуатацію ядерних установок. Радіаційний фон у нормі.

В.о. президента НАЕК Енергоатом Петро Котін повідомив, що один із шести енергоблоків ЗАЕС продовжує працювати.

«Систему збалансовано і буде збалансовано, навіть якщо останній енергоблок ЗАЕС вимкнеться. Укренерго зробить усе для того, щоб підключити споживачів. Але дотримання норм МАГАТЕ з ядерної безпеки — це зараз пріоритет номер один», — пояснили у НЕК Укренерго.

Чи правда, що бойові дії навколо АЕС можуть призвести до ядерної катастрофи, подібної до Чорнобильської?

Паніка навколо Енергодару має очевидні причини.

Україна, як, мабуть, жодна інша країна світу знає, що таке ядерна катастрофа.

Проте, атомники, з думкою яких НВ ознайомився останніми годинами, вважають прямих причин для паніки поки що немає.

Принаймні, що стосується сучасної Запорізької АЕС.

Всі реактори тут водяні та двоконтурні, вони виготовлені за найбезпечнішою серійною технологією, яка існує на цей момент.

Що означає термін «двоконтурні»? Вода першого контуру — та, що контактує з радіоактивними елементами, залишається всередині герметичної оболонки. І не виходить за її межі.

Вода другого контуру, яку пускають на турбіни, ніколи не поєднується (і в принципі, не зможе змішатись) з водою першого контуру. Між ними відбувається лише темплообмін.

Це ключова відмінність від Чорнобильської АЕС з її одноконтурними реакторами без герметичної оболонки.

За словами одного з експертів, герметична оболонка є бетонним кубом розміром 50 на 60 метрів. Товщина стін — близько одного метра міцного бетону. Сам реактор виготовлений зі сталі найвищих сортів і має розміри близько 5 на 6 метрів і знаходиться у самому центрі цього куба.

Фактично це компактний пристрій з дуже високим рівнем захисту.

Чи можна підірвати реактор? Фактично не можна, кажуть експерти

Сучасне ядерне паливо має низький рівень збагачення, а система управління потужністю має багаторівневі системи захисту. Тут використовуються не тільки керівні стрижні (про які багато хто чув після Чорнобильської аварії), але й розчин борної кислоти, яка за необхідності впорскується у воду першого контуру.

Системи безпеки налаштовані таким чином, щоб відключати реактор за будь-якої позаштатної ситуації. Більш того, системи налаштовані так, що проходить тривалий час перед тим, як реактор можна повторно включити. Це зроблено для того, щоб персонал міг усунути всі можливі причини виникнення зазначених вище позаштатних ситуацій.

Ще один важливий момент, про який варто знати. Теплова інерція реакторів сучасних АЕС значно нижча за старі станції, наприклад, Чорнобильську. Реактор значно швидше остигає після зупинки.

Чи можна зробити з реактора атомну бомбу? Експерти кажуть, що ні. Як сповільнювач ядерної реакції тут виступають не графітові стрижні, як у Чорнобилі, а вода.

Найгірше, що може статися, якщо фізично зупинити роботу насосів та допоміжного обладнання реактора, це витікання ядерного палива. Але воно лише збереться у спеціальному піддоні, розташованому нижче реактора. Тобто ніякого вибуху не буде і за такого сценарію.

Побоювання, що ядерний вибух або серйозний витік радіації можуть статися через обстріл або бомбардування блоків АЕС, теж, схоже, безпідставні. Товщина бетонного блоку є такою, що його дуже складно пробити. Не з одного-двох попадань точно. І після цього можливі лише ушкодження другого контуру, вода у якому не радіоактивна.

Пошкодження обладнання навколо енергоблоку також не призведуть до ядерної катастрофи, вони можуть призвести до зупинення турбіни і припинення роботи блоку.

Руйнування градирні — бетонної конструкції, яка потрібна для підвищення тяги води з конденсатора — також не призведуть до катастрофи, лише трохи погіршать охолодження реактора. Який при зростанні температури до певної позначки просто автоматично відключиться.

Немає великої небезпеки і коли мова заходить про сховища відпрацьованого ядерного палива (а вони є на будь-якій АЕС). Так, це радіоактивні елементи, але зробити з них бомбу чи підірвати їх не вдасться.

Однак, варто зазначити, що існує альтернативна думка. Яка з подачі деяких користувачів набуває все більшого поширення в соцмережах. Зокрема, дехто стверджує, що зупинити процес розпаду ядерних елементів повністю неможливо, вони продовжують нагріватися, тому реактор вимагає охолодження навіть під час простою.

Теоретично з цього випливає, що реактор може перегрітися при тривалій роботі без належного охолодження. І це — ймовірний сценарій катастрофи, однак, на цей момент ми не маємо розуміння того, як довго може зайняти цей процес і якого роду катастрофа може статися в результаті. НВ доповнить цей матеріал у міру отримання більшої інформації.

У будь-якому разі треба розуміти, що Запорізька АЕС — найбільша в Європі. І будь-які бойові дії поруч із таким великим атомним об'єктом пов’язані з ризиками.

А що із Чорнобильською АЕС?

24 лютого 2022 року російські війська захопили всі об'єкти державного спеціалізованого підприємства Чорнобильської АЕС, розташовані в Зоні відчуження.

З цього моменту працівники підприємства фактично перебувають у заручниках, причому беззмінно, оскільки окупанти не дають можливості ротувати персонал. Вони працюють в умовах підвищеної небезпеки, відчувають емоційний тиск, а це, незважаючи на їхній високий професіоналізм, загрожує помилками. Їх наслідки можуть бути катастрофічними для України та всієї Європи.

Генеральний директор МАГАТЕ вже висловив занепокоєння з цього приводу та закликав не допустити загрози безпеці ядерних установок та матеріалів в Україні. Також він повідомив, що на цей момент станції працюють у штатному режимі, а ядерний матеріал, який перебуває в них, під контролем.

28 лютого керівництво ЧАЕС в особі начальника зміни Валентина Гейка домовилося з окупантами щодо невтручання у роботу станції. Проте з того часу працівники скаржилися на недотримання росіянами санітарно-пропускного режиму. За словами фахівців Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки ДП Держатомрегулювання України, це загрожує опроміненням, яке неминуче призведе до розвитку онкозахворювань.

Третього березня український Енергоатом звернувся до МАГАТЕ із заявою про те, що захоплення ЧАЕС — це «ядерний тероризм». Українська сторона закликала МАГАТЕ звернутися до НАТО із вимогою закрити повітряний простір над українськими ядерними об'єктами.

Крім цього Україна передала в МАГАТЕ інформацію про те, що персонал ЧАЕС, захоплений російськими військовими, «морально виснажений і не може повною мірою виконувати регламентні та ремонтні роботи». У повідомленні зазначено, що це призводить до порушення радіаційного режиму та небезпеки для їхнього життя та здоров’я.

Серед найнебезпечніших об'єктів ЧАЕС, які потрапили під контроль окупантів, є сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-1, СВЯП-2), новий безпечний конфайнмент об'єкта «Укриття», а також блоки № 1, 2, 3 ЧАЕС, що знаходяться на етапі зняття з експлуатації.

«Після жорстокого бою наш контроль над чорнобильським майданчиком втрачено. Стан об'єктів колишньої ЧАЕС, конфайнменту та сховища ядерних відходів невідомий. Після абсолютно безглуздої атаки росіян на цьому напрямку неможливо говорити, що ЧАЕС у безпеці. Це одна з найсерйозніших загроз для Європи сьогодні», — заявив радник голови офісу президента України Михайло Подоляк.

Відомо, що двоконтурні водо-водяні реактори (ВВЕР), які встановлені на Запорізькій АЕС, набагато безпечніші та захищеніші, ніж одноконтурні реактори типу РБМК (реактор великої потужності канальний), які продовжують виводити з експлуатації на ЧАЕС.

Енергетичний шантаж

За кілька годин до російського вторгнення Україна відключила свою енергосистему від енергетичних систем Росії та Білорусі. Після трьох днів українська енергосистема мала повернутися в колишній режим, об'єднавшись із російською та білоруською.

Експеримент потрібен був для того, щоб показати готовність України об'єднатися з енергосистемою Євросоюзу у 2023 році і до нього готувалися з червня 2017-го.

За словами директора компанії з постачання електроенергії в Україну «Август» Ірини Бересневої, теоретично, Росія та Білорусь можуть відмовитися приймати Україну назад у свою енергосистему. Особливо на тлі вторгнення в Україну регулярних військ РФ.

Попри це міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна не залишиться без електроенергії, навіть після захоплення ЗАЕС.

«Ми не залишимося без світла. Ми стабілізуємо систему, і вона працюватиме у стабільному нормальному режимі… Поки що ми ще не підключені [до енергосистеми ЄС — ред.]. Питання приєднання має вирішити наступного тижня. Але зараз ми підтримуємо систему за рахунок власних потужностей», — розповів Галущенко.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X