Маски та шприци. Вчені підрахували, скільки відходів, пов’язаних з COVID-19, циркулюють у наших океанах

10 листопада 2021, 09:11
Маска на березі Мертвого моря в Ізраїлі (Фото:REUTERS/Amir Cohen)

Маска на березі Мертвого моря в Ізраїлі (Фото:REUTERS/Amir Cohen)

Згідно з новим дослідженням, під час пандемії COVID-19 понад 25 000 тонн пов’язаних з пандемією пластикових відходів, таких як маски та рукавички, опинилися в океані.

За кілька років частина цих масок, рукавичок та пакувальних матеріалів може виявитися неподалік Північного полюса, впевнені вчені з Китаю.

Аналіз показав, що 193 країни виробили близько 8,4 млн тонн пластикових відходів, пов’язаних з пандемією, з початку пандемії до середини серпня 2021 року.

Відео дня

Більшість пластику — близько 87,4% — використовувалася лікарнями, а 7,6% — приватними особами. На упаковку та тестові набори припадало близько 4,7% та 0,3% відходів відповідно.

Команда розробила модель, щоб передбачити, скільки пластикових відходів потрапить до океану після того, як їх викинуть. Вони передбачили, що на 23 серпня близько 25 900 тонн пластикового сміття вже потрапили в океани, перенесені туди 369 великими річками.

Головними з цих річок були Шатт-ель-Араб на південному сході Іраку, яка доставила в океан 5200 тонн відходів, річка Інд, яка бере початок у західному Тибеті, принесла 4000 тонн, а річка Янцзи в Китаї — 3700 тонн. У Європі Дунай забрав в океан 1700 тонн пластикових пандемічних відходів.

На 10 найбільших річок припадає 79% пандемічних скидів пластику, на 20 найбільших — 91% та на 100 найбільших — 99%. У звіті йдеться про те, що близько 73% стічних вод припадають на річки Азії, за якими йдуть європейські водотоки (11%), з незначним вкладом з інших континентів.

«Пандемія Covid-19 призвела до збільшення попиту на одноразові пластмаси, що посилює тиск на глобальну проблему пластикових відходів, що вже вийшла з-під контролю», — сказали Імінь Пен і Пейпей Ву з Нанкінського університету.

У довгостроковій перспективі сміттєві плями можуть утворюватись і у відкритому океані. Наприклад, плями можуть накопичуватися у північно-східній частині Тихого океану та у південно-східній частині Індійського океану. А пластик, який буде віднесено до Північного полярного кола, виявиться в глухому куті, і більша його частина швидко опуститься на морське дно. Дослідники також прогнозують, що до 2025 року сформується так звана циркумполярна зона накопичення пластику.

І «наприкінці цього століття модель передбачає, що майже весь пластик, пов’язаний з пандемією, потрапляє або на морське дно (28,8%), або на пляжі (70,5%), потенційно завдаючи шкоди бентичним екосистемам», тобто найглибшим регіонам океану, написали автори.

Раніше НВ писав, що соціальна ізоляція у квартирах українських багатоповерхівок збільшила навантаження на комунальні мережі. Сидячи вдома, мешканці міст ще більше усвідомили важливість водопостачання, вивезення сміття, справності тепломереж та надійності пожежних служб.

Зношені комунікації вимагатимуть ще більшої уваги, як і фінансування. У Кременчуці вже зафіксовано випадки, коли місцеві жителі настільки боялися виходити на вулиці, що просто спускали сміття у каналізацію, яку потім комунальним службам довелося чистити.

Разом з тим для збільшення фінансування охорони здоров’я та премій лікарям міська влада Кременчука вирішила відкласти капітальні ремонти. Отже, коронавірус і пов’язана (частково) з ним економічна криза стане ще одним викликом для міст, а саме фінансовим.

Очевидно, що міста, так само як і їхні жителі, виявилися не готовими до епідемії, і йдеться не лише про систему медицини.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X