Дані 50-річної давнини. Вчені виявили, що хмари Венери складаються переважно з води
Американські науковці повторно проаналізували дані місії NASA «Pioneer Venus», запущеної у 1970-х роках, і дійшли висновку, що хмари Венери здебільшого складаються з води. Це відкриття може змінити уявлення про склад атмосфери планети та можливість існування життя в її хмарах.
У новому дослідженні, проведеному фахівцями з Cal Poly Pomona, Університету Вісконсину, Університету штату Аризона та NASA, вчені використали старі вимірювання мас-спектрометра з апарата «Pioneer Venus Large Probe». Дані зберігалися на мікрофільмах в архіві NASA й були оцифровані для повторного аналізу.
Ідея виникла після розмови між Ракешем Могулом з Cal Poly Pomona та експертом із Венери Санжаєм Лімайє з Університету Вісконсину. Вони вирішили перевірити старі результати, щоб з’ясувати, чи могли там залишитися невраховані деталі.
Коли зонд спускався крізь густі шари атмосфери, його інструменти забивалися аерозолями з хмар. Аналіз показав, що ці частинки містили велику кількість води — близько 62% усієї речовини хмар. Проте вода там не у вигляді звичних крапель, як на Землі, а зв’язана в сполуках, зокрема у гідратованих сульфатах заліза та магнію.
Також у складі хмар виявили сірчану кислоту — близько 22%, а ще сполуки заліза, зокрема ферум (III) сульфат. Це свідчить, що частина заліза могла потрапити в атмосферу Венери з космічного пилу, який реагує з кислими аерозолями.
Дослідники пояснюють, що попередні спостереження, зроблені за допомогою спектроскопії з орбіти, не могли «побачити» воду, зв’язану в таких сполуках. Тому раніше вважалося, що в атмосфері Венери її набагато менше.
Отримані результати мають велике значення для питання про можливість життя на Венері. Раніше головним аргументом проти цього була нестача води, але тепер з’ясувалося, що її там набагато більше, ніж припускали.
«Це показує, наскільки цінними можуть бути навіть старі дані, якщо подивитися на них під новим кутом», — зазначають автори роботи.
