У Єрусалимі виявили глечик із відбитком котячої лапи. І це по-справжньому важлива знахідка
Археологи виявили в Єрусалимі стародавній глиняний глечик із відбитком котячої лапи, датований IX століттям. Це найбільш раннє свідчення цього явища на ще не обпаленій глині.
В Єрусалимі зроблено дивовижне відкриття, яке проливає світло на життя наших пухнастих вихованців у далекому минулому. Під час розкопок на горі Сіон археологи виявили фрагмент глиняного глечика віком близько 1200 років, на якому чітко видно відбиток котячої лапи. Причому, не просто відбиток, а сліди того, як кішка «місила» м’яку глину, залишаючи глибокі борозни від кігтів.
«Ми припускаємо, що кішка не просто лежала на глечику, а саме „місила“ його, як кошенята роблять це з шерстю матері, — розповідає археолог Шимон Гібсон. — Така поведінка кішок пов’язана з інстинктами, що сягають корінням у дитинство, і допомагає їм почуватися в безпеці.»
Глечик, на якому залишила свій слід кішка, використовувався для зберігання води, вина або олії. Він був знайдений у стародавньому житловому кварталі, де жили люди різних релігій: мусульмани, євреї та християни. Це говорить про те, що кішки були улюбленими домашніми тваринами і в ті далекі часи.
Чому це відкриття таке важливе? По-перше, це найбільш раннє свідчення того, як кішки поводилися з глиною. По-друге, воно підтверджує, що кішки були улюбленими домашніми тваринами вже в IX столітті. І, нарешті, воно показує, як тісно люди жили зі своїми вихованцями навіть у давнину.
«Це маленьке відкриття говорить нам про те, що життя в минулому було не таким вже й відмінним від нашого, — підсумовує Гібсон. — І що наші пухнасті друзі завжди були поруч із нами».
Фрагмент глечика з котячим слідом стане цінним експонатом для археологічних музеїв і, можливо, надихне на створення нових історій про наших улюблених вихованців.