Сонце на замовлення. Що відомо про Eärendil-1 — гігантське дзеркало, яке має підсвічувати Землю з космосу
Навіщо американський стартап виводить на орбіту гігантське дзеркало (Фото: Reflect Oribtal)
У липні стартап Reflect Orbital отримав ліцензію на запуск супутника Eärendil-1. Унікальний апарат із дзеркалом злетить не раніше кінця року, проте західні науковці б'ють на сполох уже зараз. Розберімося чому.
Толкінівське люстерко
Eärendil-1 — це демонстраційний супутник компанії Reflect Orbital із Каліфорнії. Апарат масою 142 кілограми має вийти на орбіту висотою 600−650 кілометрів і розгорнути там тонкоплівковий відбивач розміром 18 на 18 метрів.
Як працюватиме освітлення Землі вночі? За даними Wired, дзеркало має ловити сонячне проміння і скеровувати його на нічний бік планети. Апарат освітлюватиме ділянки діаметром 5−6 кілометрів протягом коротких проміжків часу, по кілька хвилин за проліт. Відбите світло, як обіцяє стартап, буде видно лише в цільовій зоні. Після проходження цілі дзеркало відвертатиметься від поверхні. А на землі світло виглядатиме як м’яке сяйво, схоже на місячне.
Запуск заплановано до кінця 2026 року. Ліцензія від Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC) діє два роки з моменту виведення апарата на орбіту. Його активна робота триватиме близько року, далі — деорбітація.
А якщо все пройде гладко, одним польотом стартап не обмежиться. Речник Reflect Orbital повідомив Space.com, що до 2030 року компанія планує сузір'я з 4000 супутників на сонячно-синхронній орбіті, яка проходить уздовж межі дня і ночі.
На сайті стартапу стверджується, що підсвічування панелей уночі дозволить енергетикам менше покладатися на викопне паливо. Інші теоретичні переваги — освітлення будівельних майданчиків і пошуково-рятувальних операцій.
Однак далеко не всі науковці розділяють оптимізм компанії.
Астрономи проти бюрократів
Reflect Orbital подала заявку на ліцензію майже рік тому, і за цей час Федеральна комісія зі зв’язку США отримала близько 1900 коментарів, здебільшого критичних — більше, ніж зібрала заявка SpaceX на мільйон орбітальних дата-центрів.
Американські астрономи зауважують, що світлове забруднення і так зростає, а тут яскраве небо закладене у бізнес-модель.
«Промінь, який відбивають ці супутники, дуже інтенсивний — учетверо яскравіший за повний Місяць», — каже астроном обсерваторії Сільверадо-Гіллс і консультант Dark Sky Consulting Джон Барентайн. «Це вплине на дику природу в освітленій зоні, а через розсіювання в атмосфері — і на сусідні території».
Не в захваті й Європейська південна обсерваторія. Там скаржаться на те, що яскраві спалахи світла від орбітальних дзеркал перетинатимуть поле зору наземних телескопів, залишаючи смуги на знімках та спотворюючи зібрані наукові дані.
«Для оптичної астрономії це екзистенційна загроза, і ми сподіваємося, що регулятори поділять цей погляд», — вважає співробітниця ESO з інституційних питань Бетті Кіоко.
А заступник виконавчого директора Королівського астрономічного товариства Великої Британії Роберт Массі сказав Space.com, що «головна мета проєкту [Eärendil-1] — освітити небо та продовжити світловий день, і з астрономічної точки зору це досить катастрофічно».
Втім, у рішенні від 9 липня комісія назвала розробку прикладом потенційно проривної технології, схвалення якої відповідає суспільним інтересам, а вплив на астрономію та довкілля визнала питанням поза власною юрисдикцією.
«Шкода, про яку заявляють коментатори, навряд чи виникне внаслідок роботи одного супутника», — йдеться у документі комісії. FCC також наголосила, що Eärendil-1 — одиночний апарат для короткого тесту, результати якого й покажуть, чи життєздатна концепція про 4000 дзеркал.
Гендиректор Reflect Orbital Бен Новак сказав: «Ми вдячні FCC за визнання важливості тестування нових технологій у космосі. Ця ліцензія — перший крок до ретельної перевірки ефективності нашої технології та запобіжників, які ми розробили». Як пише Sattelite Today, компанія також заявила, що замовляє незалежне дослідження впливу своєї технології та готує угоду про координацію з Національним науковим фондом США.
Чи заспокоїть це астрономів — питання відкрите. Але перший штучний «місяць» вони, ймовірно, побачать у небі вже цьогоріч.
