Понад 40000 років. Археологи знайшли найдавнішу прикрасу в Євразії

25 листопада 2021, 22:02
Цифрова реконструкція кулона з печери Стайня та його декору (Фото:Antonino Vazzana/BONES Lab)

Цифрова реконструкція кулона з печери Стайня та його декору (Фото:Antonino Vazzana/BONES Lab)

Вчені встановили, що невеликий кулон з бивня мамута з печери на території Польщі було створено 41 500 років тому — приблизно в той час, коли Homo sapiens почали розселятися Європою.

Сьогодні це найдавніший предмет декоративного мистецтва, створений людиною на території Євразії під час верхнього палеоліту, зазначили археологи.

«Визначення точного віку цієї прикраси було основним для його культурної приналежності, і ми дуже задоволені результатом», — каже археолог Сахра Таламо з Університету Болоньї в Італії.

Відео дня

«Якщо ми хочемо серйозно вирішити суперечку про те, коли в палеолітичних групах виникло мистецтво, нам необхідно датувати ці орнаменти за допомогою радіовуглецю, особливо ті, які були виявлені під час минулих польових досліджень чи складних стратиграфічних послідовностей», — додали вчені.

Підвіска створена за допомогою шила з кінської кістки, довжиною 4,5 см, з двома отворами, вона прикрашена довгою неправильною петлею, що складається щонайменше з 50 крихітних відбитків, які можуть бути слідами від проколів.

Цей стиль геометричного пунктирного малюнка узгоджується з іншими декорованими предметами із бивня мамута, виявленими у Франції та Німеччині, датування яких непереконливе.

У Європі було виявлено дещо старіші зразки підвісок, виготовлені з таких матеріалів, як ведмежі зуби. Це, однак, перша прикраса, яка ідентифікується за візерунком, нанесеним на її поверхню.

Оскільки прикраси та прикрашання людського тіла вважається одним із найраніших проявів символічної поведінки, археологи та антропологи прагнуть визначити, коли і як воно виникло в різних культурах та в різних частинах світу.

Крім радіовуглецевого датування, автори піддали підвіску і шило мікротомографічному скануванню. Це дозволило дослідникам реконструювати об'єкти у трьох вимірах, що, у свою чергу, дозволило провести докладні виміри та аналіз, для яких артефакт міг бути надто крихким.

Печера Стайня у різний час була заселена як H. sapiens, так і неандертальцями. Шар, в якому було виявлено підвіску та шило, містив сліди обох. Кулон, мабуть, був там викинутий після того, як він зламався.

«Ця прикраса демонструє великий творчий потенціал та надзвичайні ручні навички членів групи Homo sapiens, які займали цю печеру. Товщина пластини становить близько 3,7 міліметра, що свідчить про вражаючу точність вирізування проколів та отворів для її носіння», — заявила палеоантрополог Віолетта Новачевська з Вроцлавського університету у Польщі.

Раніше НВ писав, що археологи виявили понад дюжину золотих артефактів у трьох могилах мідного віку на лігнітовій шахті Бюккабрань на північному сході Угорщини. Ці артефакти, яким близько 6000 років, відносяться до найперших проявів європейської ювелірної справи.

Найстаріші золоті прикраси у світі, знайдені у Варненському некрополі на чорноморському узбережжі Болгарії, датуються періодом від 4600 до 4200 років до нашої ери, тобто за 600−200 років до прикрас Бюккабрані.

На копальні ведуться розкопки з 2007 року, коли було виявлено великі стволи болотного кипарису міоценової епохи, укладені в пісок вісім мільйонів років тому. Ця область була свідком поселення людьми від неоліту до середньовіччя. У ході останніх розкопок було виявлено 34 могили епохи Бодрогкерестура, ідентифіковані за характерним стилем кераміки.

Більшість могил були скромно обставлені, але трьох дорослих жінок поховали із престижними золотими прикрасами. Серед золотих предметів, знайдених у трьох могилах, є підвіски з обручем та конусом. Археологи вважають, що вони могли бути прикріплені до головного убору.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X