Гаряча петля. Вчені виявили незвичайне явище на поверхні Сонця
Астрофізики з США вперше зафіксували повний життєвий цикл прогнозованих сонячних наноспалахів. Це явище описали на початку 1970-х і воно має відповідати за нагрівання корони Сонця до надзвичайно високих температур.
У 1972 році американський астроном Юджин Паркер припустив існування наноспалахів на поверхні Сонця.
На відміну від звичайних сонячних спалахів, це явище має бути набагато меншим в масштабі, тому до його назви додали приставку «нано».
Попри свій розмір, наноспалахи мають відповідати за нагрів сонячної корони до надзвичайно високих температур: справа у тому, що температура сонячної корони — верхнього шару атмосфери Сонця — у мільйони градусів вища, ніж температура нижніх шарів Сонця.
Днями астрофізики з Університету Колорадо опублікували результати свого дослідження, згідно з якими вченим вперше вдалося відстежити повний життєвий цикл наноспалахів, передбачених Паркером майже 50 років тому.
Як пояснюють автори нового дослідження, два головних індикатора наноспалахів на Сонці - магнітне приєднання і нагрів сонячної корони, яка може перебувати на тисячі кілометрів вище місця виверження.
Аналізуючи ці показники, вчені з Колорадо знайшли кілька «крихітних» яскравих петель у шарі нижче гарячої корони. Розмір цих петель в поперечнику становив приблизно 100 км, що надзвичайно мало в масштабах Сонця.
За допомогою спектрографа NASA IRIS, встановленого на однойменному супутнику, астрофізики підтвердили, що виявлені петлі були аномально гарячими, — у мільйони градусів гарячіше, ніж їх околиці, — а тепло від них поширювалося з дуже високою швидкістю — приблизно 100 км/сек.
Автори відкриття припустили, що такий механізм нагріву могло забезпечити тільки одне явище — згадане вище магнітне приєднання.
«Коли силові лінії магнітного поля скручуються і перебудовуються, вони створюють короткочасний електричний струм, який прискорює недавно звільнені іони», — розповіли дослідники.
Вчені також визначили, що більш масивні іони рухалися швидше і поглинали більше енергії, прокладаючи собі шлях вище в атмосферу Сонця.
Врешті-решт, астрофізики підтвердили, що після приблизно 20-секундної затримки, виявлені ними наноспалахи дійсно нагрівають сонячну корону на мільйони градусів вище у місцях, де вони відбуваються.
Тепер завдання вчених — довести, що подібні наноспалахи відбуваються доволі часто, щоб постійно підтримувати високу температуру сонячної корони.

матеріалів розділу Техно
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.