Екологічні ризики значні. Масове розміщення ШІ-супутників у космосі може зашкодити Землі
Одна з небезпек для таких супутників — космічна радіація (Фото: ESA)
Ілон Маск планує запустити мільйон супутників для роботи як орбітальні дата-центри. Він стверджує, що це дозволить ефективно живити штучний інтелект енергією сонця в космосі, де немає хмар та погодних обмежень. За його словами, через три роки це може стати найдешевшим способом обчислень для ШІ.
Про це пише видання Engadget.
SpaceX подала заявку до Федеральної комісії зі зв’язку США, де описала план: супутники будуть розташовані на висотах від 500 до 2000 км і спілкуватимуться між собою та з мережею Starlink через лазерні «оптичні канали». Система працюватиме у сонячно-синхронній орбіті, тобто там, де супутники весь час бачать сонце.
Експерти сумніваються, що проєкт можливий у заявлених масштабах. Проблема охолодження мільйонів процесорів у космосі складніша, ніж здається: у майже вакуумі тепло відводиться лише повільним випромінюванням, а пряме сонячне світло може перегрівати супутники. Один коментатор зазначив: «супутник — це, якщо що, фантастичний термос».
Колишній інженер NASA Кевін Хікс додав: «Супутники, призначені для обробки великої кількості запитів, генеруватимуть більше тепла, ніж будь-які інші супутники. Охолодження можливо, але потребує величезної роботи та складної системи».
Ще одна небезпека — космічна радіація. Сучасні чипи дуже маленькі, тому легко можуть отримати помилки через космічні частинки. Професор Бенджамін Лі з Пенсильванського університету пояснює: «Бінарні одиниці та нулі залежать від наявності електронів. Чим менші транзистори, тим легше їх збити». Google вже проводив випробування на стійкість чипів до радіації, і хоча результати були обнадійливими, невідомо, як поведуть себе процесори у масштабі мільйона супутників.
Екологічні ризики теж значні. В орбіті між 700 і 2000 км вже є багато космічного сміття, і запуск мільйона супутників може спричинити «синдром Кесслера» — коли зіткнення супутників викликають каскадний ефект уламків. Аарон Болі з Університету Британської Колумбії попереджає, що такий обвал сміття може зайняти десятиліття і порушити глобальні комунікації та кліматичний моніторинг.
Крім того, постійні запуски ракет Starship та падіння відпрацьованих супутників вплинуть на атмосферу. Багато металів у супутниках, наприклад алюміній та літій, разом із вихлопами ракет можуть змінювати полярні хмари та руйнувати озоновий шар. «Ми не готові до цього», — каже Болі.
Навіть якщо супутники будуть частково стійкі до технічних проблем, їх виробництво на Землі створює додаткові викиди в атмосферу. Також нові супутники будуть яскравішими за попередні Starlink, що заважатиме астрономічним дослідженням.
Scott Manley зауважує: «Це як жити біля аеропорту: весь вечір на небі буде видно цей потік супутників».
Професор Лі додає: «Доступ до космосу дає багато можливостей для суспільства, але це не дає права діяти необачно. Наслідки відчують не лише супутники, а й Земля».
