Земля обвалилася. Українські археологи знайшли поблизу Криму поховання давнього вождя

15 вересня 2020, 15:12

Вченим з Арабатської експедиції Інституту археології повідомили про провалля, яке утворилося на полі поблизу найбільшого кургану біля села Щасливцеве.

Роботи розгорнули вже на наступний день і відразу стало зрозуміло, що провал стався над катакомбою досить великих розмірів, повідомляє сайт місцевої сільради.

З огляду на сусідство великого кургану доби бронзи, відразу виключили версію про скіфську приналежність катакомби. І подальші роботи, що тривали більше тижня, це підтвердили. Стала зрозумілою вся картина поховального комплексу. Невелика кругла вхідна яма, глибиною 2 м від сучасної поверхні, в верхній частині мала діаметр 0,8 м і майже вдвічі розширювалася в середній частині. З неї до поховальної камери вів невеликий лаз. Велика підземна поховальна камера виявилася площею близько 4,5 м² (саме її склепіння не витримало випробування часом, яке довершили важкі трактори), а в центральній її частині випростано, головою на захід, поклали чоловіка.

Відео дня

Ще на рівні попередньої розчистки його залишків стало зрозумілим, що це поховання соціально важливого представника населення скотарів, що належали до інгулецької археологічної культури ‑ складової великого катакомбного культурного кола.

Небіжчика супроводжував набір речей. Серед них добре заполірований кам’яний молоток з дерев’яним руків'ям, з бездоганним круглим отвором. Цей артефакт, що слугував символом влади небіжчика, підтверджував його високий соціальний статус також і розфарбований червоною фарбою посох з круглим навершшям (нажаль, поганий стан збереженості цієї речі не дозволив її вилучити з могили) та сім мініатюрних стріл. Голову та кінцівки небіжчика було пофарбовано вохрою.

Ретельне дослідження залишків черепу (його розчавило падінням склепіння катакомби, а в залишках ховрахи влаштували своє кубло), дозволило встановити, що голова померлого була відокремлена від тіла та піддана обряду мацерації. Череп шляхом виварювання чи вимочування в спеціальних розчинах позбавили м’яких тканин, а потому на ньому з суміші глини та вохри (мінеральної фарби червоного кольору) відтворили скульптурний портрет померлого.

Подальші дослідження насипу‑добудови до кургану № 4, дозволили відкрити ще чотири давніх поховання. Одне з них катакомбної культури з трьома небіжчиками (серед них і дитина). Поховальна камера витягнута з заходу на схід і під її протилежними торцевими стінками виявлено дві орнаментовані ліпні посудини.

Раніше НВ повідомляло, що в Вінниці знайшли рештки кладовища вояків Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки, створеного у січні 1919 р. та знищеного у радянський період.

Археологи та історики виявили на території колишнього військового шпиталю індивідуальні та масові захоронення українських вояків. Про ймовірне існування цвинтаря на цьому місці вчені спочатку дізналися з історичних схем.

У розпал епідемії тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з цих військових поховано тут — невідомо, адже існували інші місця поховань.

Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими (братські могили). Зважаючи на високу смертність, ймовірність виходу поховань за окреслені межі міською управою цілком реальна.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X