Стеження за іноземцями. У США продовжили дію закону, який дозволяє держустановам шпигувати за громадянами
Цими вихідними президент США Джо Байден підписав суперечливий законопроєкт, який продовжує розширені шпигунські повноваження держустанов.
20 квітня Сенат США проголосував за ухвалення закону, який повторно санкціонує, розширює та змінює розділ 702 Акту про негласне спостереження з метою зовнішньої розвідки (FISA) ще на два роки. За нього віддали голоси 60 сенаторів, проти нього — 34 голоси. Закон, як заявляє президент США Байден, що підписав документ, та його прихильники серед республіканців та демократів, має важливе значення для допомоги в боротьбі з тероризмом і збереження інтересів національної безпеки країни. Водночас його широко критикують через розширення повноважень державних органів.
Як пише Engadget, Розділ 702 Акту про негласне спостереження з метою зовнішньої розвідки (FISA), термін дії якого тепер продовжено ще на два роки, дозволяє несанкціонований збір розвідувальних даних щодо іноземних цілей. Хоча він зосереджений на цілях, розташованих за межами США, цей пакет заходів також включає будь-які комунікації з людьми в США. Тобто будь-які записи американців також можуть потрапити до рук правоохоронців.
«Дозволити закінчити термін дії FISA було б небезпечно. Це важлива частина нашого інструментарію національної безпеки та допомагає правоохоронним органам зупиняти терористичні атаки, торгівлю наркотиками та насильницький екстремізм», — сказав лідер більшості в Сенаті від Демократичної партії Чак Шумер, виступаючи в Сенаті під час прийняття законопроєкту.
Водночас критики законопроєкту заявили, що повторний дозвіл і внесення змін до FISA започаткує нову еру стеження та значно розширить шпигунські повноваження, надані державним установам, включаючи Агентство національної безпеки (АНБ), Федеральне бюро розслідувань (ФБР) і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).
«Положення фактично надає АНБ доступ до комунікаційного обладнання майже будь-якого підприємства США, а також величезної кількості організацій і окремих осіб. Це подарунок будь-якому президенту, який може забажати шпигувати за політичними ворогами, журналістами, ідеологічними опонентами», — переконана Елізабет Гойтейн, співдиректорка Програми свободи та національної безпеки Центру правосуддя Бреннана.
Тепер, коли закон був підписаний президентом Байденом, уряд США зможе вийти далеко за межі свого поточного обсягу стеження та змусити низку компаній і окремих осіб, які надають послуги, пов’язані з Інтернетом, допомагати у стеженні. Наразі агенції США, такі як АНБ, мають змогу змусити таких інтернет-провайдерів, як Google і Verizon, передавати конфіденційні дані щодо їхніх цілей.
Нагадаємо, Розділ 702 був вперше підписаний як закон у 2008 році та вже двічі поновлювався, дозволяючи спецслужбам США використовувати дані Інтернет-провайдерів і операторів мобільного зв’язку без ордера для відстеження зв’язку з іноземними цілями.
