Майбутній магнетар. Зонд Ейнштейн зафіксував рідкісний рентгенівський спалах від зірки, що вибухає
Читайте NV у Google
Рентгенівське зображення EP250827b, отримане за допомогою зонда «Ейнштейн» (Фото: The Astrophysical Journal Letters (2026)
Астрономи пов’язали рентгенівський спалах, виявлений зондом «Ейнштейн», із відомим типом наднової. Вона має незвичні характеристики, що вказують на народження надщільного магнетара, який швидко обертається.
Стаття, що описує це відкриття, була опублікована в журналі The Astrophysical Journal Letters 22 липня.
Супутник «Ейнштейн», призначений для пошуку слабких рентгенівських сигналів, успішно виявляє позагалактичні швидкі рентгенівські транзієнти та спалахи.
На цей момент він виявив три рентгенівські спалахи, що відповідають надновим.
У новому дослідженні астрономи під керівництвом Гокула П. Шрінівасарагавана з Університету Меріленда проаналізували рентгенівський спалах EP250827b та його аналог — наднову, щоб визначити фізичний механізм вибуху. Однак цю подію було виявлено інакше, ніж три попередні. Замість того щоб проявитися як чіткий яскравий сигнал, EP250827b постала в даних зонда «Ейнштейн» як слабке, граничне явище. Сама по собі вона була надто тьмяною, тому астрономи спочатку навіть не були впевнені в її реальності.
Підтвердження було отримано в межах окремого проєкту, що об'єднав зонд «Ейнштейн» із наземним телескопом ZTF. Цей апарат сканує ті самі ділянки неба, що й зонд «Ейнштейн», у пошуках відповідних спалахів видимого світла.
ZTF виявив новий оптичний транзієнт (наднову) у тій самій ділянці неба всього через 5,5 годин після рентгенівського спалаху, підтвердивши справжність рентгенівського сигналу та присвоївши події назву SN 2025wkm. «Підтвердження того, що це справжній EFXT, було отримано лише після того, як ZTF виявив його оптичний аналог», — зазначають дослідники у статті.
Використовуючи дані як про рентгенівський спалах, так і про наднову, команда протягом кількох тижнів відстежувала об'єкт у рентгенівському, ультрафіолетовому, оптичному, інфрачервоному та радіодіапазонах і склала детальну картину вибуху.
Дані щодо наднової не виявили слідів водню чи гелію. Це, у поєднанні з ознаками надзвичайно швидкого руху уламків, відповідало надновій типу Ic-BL — тій самій потужній категорії об'єктів без зовнішньої оболонки, що пов’язувалися з попередніми рентгенівськими спалахами.
Ранні спектри також показали викиди, що рухалися назовні зі швидкістю приблизно 40 000 кілометрів на секунду (25 000 миль на секунду).
Рідкісний рентгенівський спалах стався, коли ядро масивної зорі колапсувало під дією гравітації, залишивши по собі потужний магнетар. Це вже четверте таке явище, виявлене зондом «Ейнштейн». «Кожна нова подія надає науковій спільноті безпрецедентні можливості для розуміння розмаїття механізмів вибухів наднових, утворення релятивістських струменів, активності центральних „двигунів“ і властивостей навколозоряного середовища навколо масивних зір», — підсумовує команда дослідників.
