Прихована небезпека. Смертність від диму лісових пожеж у Європі значно вища за офіційні оцінки
Дослідження виявило, що PM2.5, які виникають унаслідок пожеж, становлять набагато більший ризик для життя, ніж частинки того ж розміру з інших джерел (Фото: unsplash)
Смертність, пов’язана з дрібнодисперсними частинками, які утворюються під час лісових пожеж, може бути значно недооціненою.
Дослідження Барселонського інституту глобального здоров’я (ISGlobal) виявило, що PM2.5, які виникають унаслідок пожеж, становлять набагато більший ризик для життя, ніж частинки того ж розміру з інших джерел. Результати, опубліковані в журналі The Lancet Planetary Health, свідчать: смертність від впливу цих частинок може бути занижена на 93%.
Аналіз базувався на даних проєкту EARLY-ADAPT, що охоплює 654 регіони у 32 європейських країнах з населенням 541 млн осіб у період з 2004 по 2022 рік. Дослідники враховували щоденні показники смертності та концентрацію PM2.5, пов’язаних і не пов’язаних із пожежами. Моделі дозволили відстежити відкладені ефекти, адже наслідки для здоров’я не завжди проявляються одразу.
Результати показали: кожне збільшення концентрації PM2.5 на 1 мкг/м³ призводить до зростання загальної смертності на 0,7%, респіраторної - на 1%, а серцево-судинної - на 0,9%. Зокрема, у період дослідження щороку фіксувалося в середньому 535 смертей від усіх причин, з них 31 — від респіраторних і 184 — від серцево-судинних захворювань. Для порівняння: використання узагальнених даних для всіх джерел PM2.5 показало б лише 38 смертей на рік, що майже в 14 разів менше.
Науковці підкреслюють, що такі відмінності в оцінках пояснюють необхідність врахування джерела забруднення. Дим від пожеж містить більш небезпечні сполуки, ніж, наприклад, вихлопні гази, а кліматична криза лише посилює проблему, створюючи сприятливі умови для поширення пожеж.
За словами Анни Аларі, дослідниці ISGlobal та першої авторки роботи, уточнення оцінок смертності допоможе краще відстежувати реальний тягар цієї загрози для громадського здоров’я. Дослідження також виявило регіональні відмінності: найбільш вразливими виявилися Болгарія, Румунія, Угорщина та Сербія, тоді як у Португалії та Іспанії ефект виявився менш вираженим.