Фахівці проаналізували рештки шести особин віком близько 80 мільйонів років і знайшли ознаки остеомієліту — запалення кісткової тканини, яке можуть викликати бактерії, віруси, грибки або найпростіші. Ознак загоєння на кістках не виявлено, що свідчить: тварини померли під час активної хвороби.

«Відомо дуже мало випадків інфекцій у зауроподів, перші з них описали лише нещодавно. Але кістки, які ми вивчили, походять з одного місця і приблизно одного часу, що може свідчити про масове зараження в цьому регіоні», — пояснив перший автор дослідження Тіто Ауреліано, науковець Регіонального університету Карірі (штат Сеара).

У деяких скам’янілостях ураження було лише в кістковому мозку, а в інших — поширювалося назовні. Такі ділянки мали губчасту структуру, що вказує на ріст кровоносних судин. Це дозволило відрізнити хворобу від інших уражень, наприклад, остеосаркоми чи пухлин.

За допомогою електронного та стереомікроскопа вчені описали три невідомі раніше прояви остеомієліту.

• Одні кістки мали невеликі круглі виступи.

• Інші — еліптичні утворення, схожі на відбитки пальців.

• Треті — великі округлі пошкодження, які могли з'єднуватися з м’язами чи шкірою та навіть виходити назовні, спричиняючи виділення крові або гною.

Точно визначити всі кістки не вдалося: відомо лише, що серед них була реберна кістка та частини нижніх кінцівок як дрібних, так і великих видів.

У цьому ж місці раніше знайшли рештки невеликого зауропода Ibirania parva з ознаками інфекції, спричиненої паразитом у крові. Дослідники припускають, що аридний клімат із повільними річками та стоячими водоймами створював сприятливі умови для розвитку збудників. Передаватися хвороба могла через воду або комах, наприклад комарів.

«Це середовище, ймовірно, сприяло поширенню патогенів серед динозаврів, черепах і тварин, схожих на сучасних крокодилів», — додав Ауреліано.

Науковці підкреслюють: їхня робота допоможе надалі відрізняти інфекційні захворювання в кістках від інших патологій.