Як з’явився імпресіонізм. Учені підтвердили несподівану гіпотезу про натхнення Моне
Моне надихався туманом, який виникав все частіше через забруднення повітря (Фото:Wikimedia Commons)
Команда британських учених вивчила роботи Клода Моне, який вважається одним із засновників імпресіонізму. Виявилося, що легендарний художник надихався забрудненим повітрям.
У своїх листах Моне часто скаржився на погану погоду у Британії, яка заважала йому працювати. «Все як мертве, ні поїзда, ні диму, ні човна, нічого, що хоч трохи збудило б натхнення», — писав він дружині у березні 1901 року.
Проте погана погода для Моне — це не те, про що ви подумали. Митець не любив блакитне небо та ясні дні, адже вони забирали у нього натхнення.
Художник неодноразово приїздив до Лондона. Нове дослідження, про яке написало видання CNN, пояснює можливу любов Моне до міста, попри погоду, яка йому не дуже подобалася.
Вчені вивчили понад 100 картин Моне та британського художника Джозефа Маллорда Вільяма Тернера, який працював до Моне — вони писали багато пейзажів природи та міста, а мотиви їхніх робіт часто повторювалися.
Дослідники хотіли знайти докази давньої гіпотези про те, що на своїх картинах художники зображали все більш забруднене небо під час промислової революції.
У період активності Моне та Тернера — з 1796 по 1901 рік — людство почало видобувати велику кількість вугілля для розвитку промисловості та роботи парових двигунів. У Британії видобуток виріс з 2,9 млн тонн у 1700 році до 275 млн тонн у 1900 році. Це спричинило забруднення повітря, через яке у багатьох людей виникали проблеми зі здоров’ям.
«Через забруднене повітря об'єкти виглядають більш туманними, що ускладнює ідентифікацію їхніх країв і надає сцені білішого відтінку, оскільки забруднення відбиває видиме світло всіх довжин хвиль», — пояснює дослідниця Анна Леа Олбрайт.
У ті часи навіть виникло поняття «туманного туризму», коли люди спеціально їхали у міста, оскільки їм подобалися візуальні ефекти, які створює туман, пояснює Джонатан Рібнер, професор європейського мистецтва Бостонського університету. Саме він у 2004 році першим припустив ймовірний зв’язок між роботами Моне і Тернера. За словами професора, Моне не любив сонячну погоду та навіть знищив кілька своїх робіт з блакитним небом.
Щоб знайти зв’язок між роботами художників і рівнем забруднення повітря, вчені вивчали зображення країв об'єктів і рівень білизни на роботах двох митців. Отримані дані вони перетворювали на математичні показники на основі яскравості картин та порівнювали свої результати з незалежними оцінками історичного забруднення повітря. Виявилося, що ці два показники збігаються.
За словами дослідників, картини описують історичні зміни в атмосферному середовищі, зокрема збільшення викидів діоксиду сірки. Зв’язок виходить за рамки художньої еволюції та стилю, зазначають вони, оскільки Лондон і Париж, де відповідно базувалися Тернер і Моне, індустріалізувалися в різний час і різними темпами, що відображено в їхніх роботах.
