Археологи здивовані несподіванкою. На Острові Пасхи виявили нову статую моаї

Острів Пасхи відомий приблизно 1000 своїх великих кам’яних головів — моаї, яким приблизно від 700 до 1000 років. Професор археології з Аризонського університету Террі Гант розповів, що вважалося, ніби всі моаї острова вже відкриті, але нова статуя, знайдена на дні колишнього озера в каменоломні, стала першою своєрідною знахідкою.

«Раніше в сухому дні озера жодних моаї не знаходили, це вперше», — сказав Гант.

Нова статуя найменша серед знайдених, що може свідчити про те, що під очеретом у дні озера можуть ховатися ще багато подібних артефактів.

Кожна статуя моаї присвячена конкретній людині, зазвичай вождю, а багато з них прикрашені каменями, які символізують очі. Найбільша статуя сягає понад 9 метрів у висоту і важить до 86 тонн.

Сальвадор Атан Хіто, віцепрезидент організації Ma’u Henua, яка опікується національним парком острова, зазначив:

«Для народу рапа нуї це дуже важливе відкриття, бо ця статуя була захована в озері, і ніхто про неї не знав, навіть наші пращури».

Острів Пасхи розташований у південно-східній частині Тихого океану. Його заселили близько 1200 року нашої ери. Люди тоді почали виготовляти знамениті статуї моаї.

Археологи вже знаходили нову статую у 2023 році — її виявили лежачою обличчям догори.

За словами Ганта та Хіто, посушливі умови зараз допомагають знаходити нові знахідки, бо очерет, який зазвичай ховає статуї, вже засох.

Гант додав:

«Під час посухи ми можемо знайти більше статуй. Там, де є одна статуя в озері, ймовірно, є й інші».

Через віддаленість Острів Пасхи вважали ізольованим від решти Тихоокеанського регіону, що підтверджується унікальністю його моаї. Вважають, що статуї споруджували між 1250 і 1500 роками нашої ери.

Протягом останнього десятиліття команда Ганта створила каталог із 981 статуї з точними GPS-координатами. Багато з них залишаються в каменоломнях біля висохлого озера Рано Рараку, де знайдено останню статую.

Найбільша, недобудована статуя «Те Токанга» («Гігант» мовою рапа нуї), лежить на спині, має довжину 19 метрів і важить приблизно 90−100 тонн.

Дослідники вважають, що стародавні мешканці острова переміщали статуї за допомогою канатів.

Гант використовує сучасні технології, зокрема дрони та 3D-сканування, а також досліджує можливість застосування радарів для пошуку прихованих статуй у дні озера.

Раніше вважалося, що народ рапа нуї був повністю ізольований від інших культур. Але нещодавнє дослідження шведських вчених поставило це під сумнів.

За їхніми даними, острів був заселений кількома хвилями переселенців із Центральної та Східної Полінезії близько 1200−1250 років. Полінезійці були вправними мореплавцями, які використовували подвійні каное.

Дослідники порівняли археологічні знахідки з різних островів Полінезії та виявили спільні риси, наприклад, кам’яні платформи «аху», які слугували ритуальними місцями.

Вони вважають, що населення поширювалося зі заходу на схід, кілька разів заселяючи Острів Пасхи, а не однократно і без зв’язку з рештою світу.

Також дослідники припускають, що традиція будівництва платформ аху виникла на Острові Пасхи і лише потім поширилася назад у західну частину Полінезії.