Рішення стало відповіддю на потребу у захисті ядерних активів у віддалених чи тимчасових локаціях, де будівництво стаціонарних бункерів неможливе або недоцільне.

Проєкт, ініційований Програмою реагування на ядерні запаси Національного управління ядерної безпеки, було реалізовано менш ніж за пів року. Команда інженерів застосувала підхід швидкого проєктування з акцентом на адаптивність, функціональність та масштабованість. Розробка включала не лише інженерні рішення, а й виробництво з використанням 3D-моделювання, адитивного виробництва та повторного використання компонентів.

Ключові елементи, як-от спеціалізовані сталеві рами й двері, були замовлені заздалегідь завдяки цифровому плануванню. Інженери створили робочу модель у масштабі 1:14 вартістю менш ніж 500 доларів, яка допомогла отримати зворотний зв’язок ще до створення повномасштабного прототипу.

Система включає високорівневу охоронну інфраструктуру: контроль доступу, сигналізацію, датчики та резервне енергоживлення. Для складання використовували найбільше обладнання лабораторії: мостові крани й важкі навантажувачі.

Нині готуються ще два прототипи. Випробування нової технології відбудуться під час навчань Grey Flag 25. У майбутньому передбачається передача розробки промисловості для масового виробництва.

Мобільне сховище вже вважають проривом у сфері національної безпеки: його можна розгорнути на полі бою, в зоні катастрофи чи під час транспортування критично важливих об'єктів. За словами керівника проєкту Стівена Нейдига, нова система «надає можливості, яких у нас ніколи не було».