Вчені вивчали новонароджених мишей, вирощених у стерильних умовах без будь-яких мікробів. Частину таких мишей після народження поміщали до матерів з нормальною мікробіотою, що дозволяло швидко перенести мікроби. Це дало змогу дослідникам зрозуміти, коли саме мікроби починають впливати на мозок.

Особлива увага приділялася парвентрикулярному ядру (PVN) гіпоталамуса — області мозку, яка регулює стрес і соціальну поведінку, і яка вже відома тим, що на неї впливають мікроби у дорослих мишей.

«Під час народження тіло новонародженого колонізують мікроби, коли він проходить через родові шляхи», — пояснює нейронауковиця Александра Кастільйо Руїс. «Народження також збігається з важливими подіями розвитку мозку. Ми хотіли дослідити, як поява мікробів може впливати на цей процес».

Вчені помітили, що у стерильних мишей PVN містить менше нейронів, навіть якщо мікроби були введені після народження. Це означає, що зміни відбуваються ще в утробі під час розвитку мозку.

Ці зміни зберігаються і в дорослому віці. Дослідники також зауважили, що PVN у дорослих мишей, вирощених без мікробів, залишався «бідним» на нейрони.

«Замість того, щоб уникати наших мікробів, ми повинні визнати їх партнерами у розвитку на ранніх етапах життя», — додає Кастільйо Руїс. «Вони допомагають будувати мозок з самого початку».

Хоча дослідження проводилось на мишах, багато біологічних процесів у людей схожі, тому є ймовірність, що мікроби матері також впливають на розвиток людського мозку до народження.

Це дослідження важливе, бо такі практики, як кесарів розтин або використання антибіотиків під час пологів, можуть порушувати активність мікробів і, ймовірно, впливати на здоров’я новонароджених, зокрема на стресову реакцію та соціальну поведінку, які контролює PVN.

Вчені підкреслюють, що потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти точні механізми цього впливу. Також цікаво буде вивчити, як зміни в мікробіоті матері, наприклад через дієту чи спосіб життя, можуть впливати на розвиток мозку майбутньої дитини.