У Болгарії знайшли стародавню майстерню — вона старша за єгипетські піраміди

26 квітня 2021, 22:10
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Доісторична майстерня з виробництва крем’яних інструментів, яка існувала 7 тис. років тому, була виявлена археологами недалеко від міста Белоградець на північному сході Болгарії.

Археологічна група відзначає, що недавно виявлений центр обробки кременю біля Белоградеця сходить до часової межі між пізнім неолітом (нова кам’яна доба) і раннім енеолітом (мідна доба).

Відео дня

Цей незвичайний цех розташовувався приблизно в 50 кілометрах від узбережжя Чорного моря. Схоже, майстерня була частиною більш складної доісторичної цивілізації Дунайсько-Чорноморського регіону.

Ще один аналогічний центр виробництва крем’яних артефактів мідної доби був виявлений ще в 2015 році, також у північно-східній Болгарії, в місті Каменово, муніципалітет Кубрат, район Разград, приблизно в 80 км на північний захід від пам’ятника в Белоградце.

Доісторичний центр обробки кременю початку 5 тисячоліття до нашої ери розташований на плато Стана. Його розкопала група археологів під керівництвом Вікторії Петрової з Національного інституту та музею археології в Софії.

Вирішальною умовою для роботи майстерні, мабуть, було багато крем’яних відкладень у відповідному регіоні. Археологи виявили кремінний матеріал на різних стадіях обробки як всередині кількох ям раннього енеоліту, так і на їх поверхні.

«Ми досліджували ями, які стосуються перехідного періоду від пізнього неоліту до раннього енеоліту або до початку раннього енеоліту. Частина їх пов’язана з первинною обробкою крем’яних матеріалів і являє собою майже всі етапи виробничого процесу виготовлення крем’яних інструментів», — пояснює група археологів.

Дослідники також відзначають, що вони виявили розкидані шматки кременю зі слідами обробки, а також крем’яні стрижні, які залишилися від первісної обробки інструментів.

Раніше НВ писав, що вчені після серії експериментів змогли розв’язати проблему палива, яке використовували стародавні єгиптяни в плавильних печах в поселенні Айн Сохна.

Представники Бельгійського королівського музею мистецтва та історії спільно з вченими з Франції та Нідерландів 17 разів повторили досвід і з’ясували, що мідь плавили за допомогою свіжої деревини акації і ослиного гною, а ось деревне вугілля стародавні єгиптяни не використовували.

«Використання деревного вугілля систематично приводило до несумісних результатів плавки, як і плавка без ослиного гною», — підкреслив Жорж Верлі з Бельгійського королівського музею, провідний автор нової роботи.

Крім сирого дерева, ослиний гній необхідний для регулювання розподілу температури усередині печей і збільшення виробництва мідних гранул. Зелена деревина створює сприятливу атмосферу для плавки карбонатної мідної руди.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X