Загадка двох половинок. Вчені виявили масивну теплову аномалію під поверхнею Марса

1 вересня, 09:56
Поперечний розріз Марса, що показує гарячішу внутрішню частину південної півкулі (Фото: NASA/Theophilus Britt Griswold)

Поперечний розріз Марса, що показує гарячішу внутрішню частину південної півкулі (Фото: NASA/Theophilus Britt Griswold)

Нове дослідження марсіанських надр вкотре довело, що Червона планета є світом із двома абсолютно різними половинками.


Якщо зазирнути глибоко під південну півкулю Марса, виявиться, що там на 200−400 градусів Цельсія гарячіше, ніж під північною. Це лише поглиблює давню загадку дихотомії між рівнинною півночею та порізаними височинами півдня.

Реклама

Як зазначає колишній співробітник Калтеху, а нині науковець Університету Аризони Олександр Берн, зазвичай планети є симетричними всередині, але з Марсом усе інакше.

Щоб зробити таке відкриття, Берн із командою проаналізували архівні дані трьох космічних апаратів NASA — Mars Global Surveyor, Mars Odyssey та Mars Reconnaissance Orbiter. Вони шукали ледь помітні зміни орбітальної швидкості, які вказують на коливання гравітаційного поля планети. За допомогою нової методики «приливної томографії», що враховує вплив Сонця, вченим вдалося створити модель внутрішньої структури Марса.

Виявилося, що мантія під південною півкулею настільки гаряча, що може досі залишатися частково розплавленою. Це пояснює й інші дивні речі. Наприклад, сейсмометр посадкового модуля NASA InSight раніше зафіксував, що сейсмічні хвилі на півдні згасають швидше — якраз через вищу температуру. Крім того, це проливає світло на загадкові магнітні аномалії у південних мінералах, адже потоки тепла могли нагріти кори вище «точки Кюрі», змістивши магнітні властивості.

Чому виник такий поділ — досі дискусійне питання. Головна гіпотеза полягає в тому, що понад чотири мільярди років тому планета зазнала грандіозного зіткнення з колосальним об'єктом. Удар утворив велетенський басейн на півночі, через що північна мантія охолола набагато швидше, тоді як товста південна кора спрацювала як термозберігаюча кришка.

Тепер метод приливної томографії планують випробувати й на інших світах — від Меркурія до супутників Юпітера.

Показати ще новини