Незважаючи на парникові гази. Космофізики з’ясували, що на Землі може стати холодніше з цілком природних причин
Нове дослідження показало, що рух Сонячної системи через щільні міжзоряні хмари може істотно вплинути на клімат Землі.
Ці міжзоряні хмари можуть перешкоджати потоку сонячного вітру і стискати геліосферу, захисну бульбашку навколо Сонячної системи, що призводить до змін в атмосфері нашої планети.
Дослідники з НАСА пояснюють, що Сонце випускає постійний потік заряджених частинок, званий сонячним вітром, який створює геліосферу, що захищає планети від міжзоряного середовища (ISM). Наразі Сонячна система перебуває в локальній міжзоряній хмарі (ЛІО), відносно менш щільній, ніж навколишній міжзоряний простір. Однак у минулому ми могли проходити через більш щільні регіони.
Команда дослідників виявила, що перетин таких щільних хмар міг радикально вплинути на геліосферу. Стиснення геліосфери дозволило б матеріалам із міжзоряного середовища досягти Землі, змінюючи її атмосферу. Зокрема, великі кількості нейтрального водню зі щільних хмар могли змінити хімічний склад атмосфери і призвести до виснаження озонового шару, що в кінцевому підсумку могло б охолодити планету.
Геологічні свідчення, такі як збільшення ізотопів заліза-60 і плутонію-244, виявлені в крижаних кернах і океанах, можуть підтверджувати ці гіпотези. Ці ізотопи, що викидаються надновими і злиттями нейтронних зірок, могли потрапити в Землю, коли Сонячна система перетинала такі міжзоряні хмари.
Космічний фізик із Бостонського університету Мерав Офер заявив, що це дослідження вперше кількісно показало, що зіткнення Сонця з міжзоряними об'єктами могло вплинути на клімат Землі. Він додав, що такі зіткнення можуть відбуватися знову в майбутньому.
Хоча це дослідження відкриває нові горизонти в розумінні впливу міжзоряних об'єктів на Землю, ще багато чого належить дізнатися. Необхідно переглянути висновки за допомогою сучасного атмосферного моделювання, щоб краще зрозуміти, як такі зміни могли б вплинути на еволюцію людини та кліматичні умови на планеті.
Стаття опублікована в журналі Nature Astronomy. У ній наголошується на необхідності подальших досліджень у цій галузі, щоб краще передбачити майбутню взаємодію Сонячної системи з міжзоряним середовищем і її можливі наслідки для Землі.