Далека-далека галактика. ТОП-5 космічних відкриттів 2025 року
Ілюстративне (Фото: Unsplash)
Цьогоріч астрономи не поскупилися на кілька історичних проривів. Редакція NV зібрала п’ятірку найцікавіших подій у світі космології, про які писала протягом року.
Трендом останніх років у космічній галузі став перехід від математичних моделей до фізичних доказів. Телескопи та ровери нового покоління (як-от Perseverance) дали змогу вперше зафіксувати явища, які до цього існували хіба в розрахунках астрономів.
З’ясувалося, що галактики ростуть значно швидше, ніж ми думали, а чорні діри можуть розміщуватися прямо у людства під носом.
Відкриття в добірці NV Техно найкраще ілюструють, як за 2025-й фізика космосу стала зрозумілішою.
Електрика на Марсі
Марсохід NASA Perseverance уперше отримав прямі докази існування електрики в атмосфері Марса. За допомогою мікрофона SuperCam дослідники проаналізували дані за два марсіанські роки та виявили 55 випадків електричних розрядів. Більшість із них сталися під час екстремально сильних вітрів та проходження пилових смерчів безпосередньо над ровером.
За словами вчених, розряди виникають через тертя частинок пилу одна об одну, внаслідок чого накопичується статичний заряд. Коли напруженість стає критичною, відбувається «скидання» енергії. Його супроводжують електромагнітний сигнал та короткий акустичний ефект, утворений через миттєве нагрівання повітря.
На відміну від земних блискавок, марсіанські іскри мають значно меншу енергію. А все тому, що тонка та суха атмосфера планети не здатна підтримувати масштабні електричні дуги.
На практиці відкриття NASA дозволить краще захистити техніку майбутніх місій від електромагнітних наводок та точніше моделювати хімічні процеси в ґрунті й повітрі Марса. А наявність електричних процесів у пилових бурях врахують астробіологи при оцінці передумов для виникнення життя на Червоній планеті.
Планета біля зірки
За даними Європейського космічного агентства, астрономи виявили екзопланету завбільшки з Сатурн, яка обертається навколо зірки TOI-6894 — червоного карлика, маса якого становить лише 20% від маси нашого Сонця.
Знахідка стала рекордною, оскільки раніше вченим не траплялися настільки великі об'єктів у системі настільки компактної зірки: радіус TOI-6894 на 40% менший за радіуси зірок, біля яких раніше знаходили подібних газових гігантів.
В ході спостережені дослідники виключили будь-які інші пояснення сигналу, окрім наявності масивного тіла. Система TOI-6894 демонструє аномальне співвідношення мас зірки та її супутника, що виділяє її серед мільярдів інших об'єктів Чумацького Шляху.
Це ставить під питання сучасні теорії формування планет. Оскільки червоні карлики є найпоширенішим типом зірок у нашій галактиці, виявлення біля них газових гігантів вказує на те, що процеси виникнення великих планет можуть бути набагато складнішими та різноманітнішими, ніж вважалося раніше.
Надмасивна чорна діра
Як повідомило Королівське астрономічне товариство, фахівці виявили одну з наймасивніших чорних дір у Всесвіті — її маса у 36 мільярдів разів перевищує сонячну.
Об'єкт розташований у центрі галактики Космічна Підкова на відстані близько 5 мільярдів світлових років від Землі. Ця чорна діра є «сплячою», тобто не поглинає активно матерію та не випромінює енергію — це робить такі тіла невидимими для стандартних методів спостереження.
Підтвердити наявність об'єкта вдалося завдяки гравітаційному лінзуванню — викривленню світла від далекої галактики, що створює навколо невидимої маси сяюче кільце Ейнштейна. Вчені поєднали ці дані з вимірюванням швидкості руху сусідніх зірок, які під впливом гравітації рухаються зі швидкістю близько 400 км/с. Це дозволило розрахувати точну масу чорної діри без потреби фіксувати активне випромінювання.
Відкриття підтверджує зв’язок між ростом чорних дір та еволюцією галактик, де ці об'єкти можуть нагрівати газ і блокувати формування нових зірок. Надалі дослідники планують використовувати цей підхід для аналізу даних телескопа Евклід.
Місячна сірка
Планетолог Джеймс Доттін із Браунського університету разом із командою взявся досліджувати зразок місячної породи, який зберігався запечатаним понад пів століття.
Йдеться про фрагменти мінералу троіліту — сполуки заліза та сірки, які астронавти місії Apollo 17 доставили на Землю ще 1972 року. Частину цього вантажу в NASA навмисно залишили недоторканою, до появи більш досконалих технологій аналізу.
У деяких частинах зразка вчені зафіксували різке зниження кількості ізотопу сірки-33, чого раніше ніколи не спостерігали в місячних породах. Отримані дані вказують на те, що вік досліджуваної матерії сягає близько 4,5 мільярда років, і вона могла зберегтися з часів формування супутника.
Дефіцит сірки-33 наводить на думку про два сценарії: або цей матеріал утворився в період первинного магматичного океану Місяця під дією ультрафіолету в тонкій атмосфері, або ж це залишки гіпотетичної планети Тейя, яка зіткнулася із Землею.
Нова галактика
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба зафіксував світло від найвіддаленішої з усіх відомих галактик. Об'єкт, що отримав назву MoM-z14, існував уже через 280 мільйонів років після Великого вибуху.
Відкриття стало можливим завдяки чутливості інфрачервоних детекторів та великому дзеркалу телескопа, які дозволяють заглядати в епохи, недоступні для попередніх апаратів. Галактику виявили під час огляду Mirage, а її рекордну відстань підтвердило значення червоного зміщення z=14,4.
Спектроскопічний аналіз показав, що основне світло MoM-z14 походить від масивних зірок, а не від активності чорної діри. За своїм хімічним складом об'єкт нагадує стародавні кульові скупчення, що оточують нашу галактику. Це вказує на присутність у ній надмасивних зірок, характерних для раннього Всесвіту.
