Інформаційний феномен. Як чорні діри допоможуть ученим визначити межі Всесвіту
Астрофізики припускають, що дослідження випромінювань чорних дір може дати змогу отримати доступ до інформації не тільки про об'єкти, поглинуті чорною дірою, але і про всю інформацію у Всесвіті.
На початку 2019-го група вчених із міжнародної обсерваторії Event Horizon Telescope здійснила одне з найважливіших відкриттів в історії астрофізики. Дослідники показали перше чітке фото кордонів чорної діри у центрі галактики M87 у сузір'ї Діви.
Учені сфотографували так званий «горизонт подій», або точку поза зовнішніми межами чорної діри, після якої будь-яке світло, що потрапляє туди, назавжди зникає. Відображення горизонту подій по суті є викривленим світлом усього довкілля, яке поглинає чорна діра.
Усе, що притягує до себе чорна діра, розганяється до швидкості, близької до швидкості світла, і нагрівається до мільярдів градусів. Тому фотографія горизонту подій є світловим диском з «елементів живлення», які постійно поглинає чорна діра.
Поглинуті чорною дірою об'єкти зникають назавжди, що суперечить принципам квантової механіки.
Одним із піонерів у цьому напрямі був Стівен Гокінґ, який у 1970-х припустив, що деякі чорні дірки можуть розпадатися та випускати специфічне випромінювання. Це припущення призвело до відкриття випромінювання Гокінґа та феномена зникнення інформації в чорній дірі.
Сьогодні цей парадокс є однією з головних проблем у дослідженнях квантової гравітації та квантової космології загалом.
Хоча деякі вчені вважають, що Гокінґ був неправий, і інформацію, поглинену чорною діркою, усе ж таки можна повернути назад. А разом із цим і дізнатися обсяг усієї інформації у Всесвіті.
