Дослідження, опубліковане в журналі Science, показало генетичну спадковість цих собак і підтвердило давню історію їхніх стосунків із людьми.

Гренландські їздові собаки, яких інуїти називають «киммит», допомагають виживати у суворих умовах Арктики вже близько 9500 років. Особливо цінною є їхня роль на території Гренландії, де вони працюють поряд із людиною щонайменше тисячу років. Водночас останніми десятиліттями популяція цих собак різко скоротилася: з 25 000 у 2002 році до лише 13 000 у 2020 році. Причинами стали танення криги та перехід місцевих жителів на снігоходи.

Щоб вчасно задокументувати їхнє генетичне розмаїття, міжнародна команда на чолі з Тетяною Феєрборн із Національного інституту здоров’я США зібрала та секвенувала ДНК 92 сучасних і давніх собак з археологічних розкопок по всій Гренландії. Зразки охоплювали близько 800 років. Їх порівняли з даними понад 1900 інших геномів.

Виявилося, що ці собаки утворюють окрему генетичну гілку разом із давніми арктичними породами, включно з аляскинськими собаками віком 3700 років. Крім того, дані свідчать, що міграція інуїтів до Гренландії відбулася приблизно на 200 років раніше, ніж вважалося раніше.

Цікаво, що навіть після контактів із європейцями у XVIII столітті генетичне змішування киммитів із собаками колоністів залишилося мінімальним. Дослідники також виявили чотири генетичні групи, які збігаються із сучасним географічним розселенням жителів острова.

Науковці наголошують, що ці результати закладають підґрунтя для подальших досліджень локальної еволюції тварин та їхньої адаптації до змін довкілля.