Усе вийшло. Вчені воскресили балтійські водорості, що спали 7 тис. років

Вони вивчили осадові керни, підняті з глибини 240 метрів у Східній Готландській западині, і виявили сплячі стадії фітопланктону, здатні до відродження. Це відкриття стало можливим завдяки екології воскресіння — методу, який дає змогу аналізувати стародавні організми, порівнюючи їх із сучасними видами.

Сплячі клітини фітопланктону можуть зберігатися в осадових шарах протягом тисячоліть завдяки безкисневим умовам. Їхнє дослідження дає можливість простежити еволюційні зміни та реакцію на кліматичні чинники. Команда вчених з IOW та університетів Ростока і Констанца вивчила генетичні та фізіологічні особливості стародавніх водоростей, виявивши їхню дивовижну стійкість.

Особливий інтерес викликав вид діатомових водоростей Skeletonema marinoi, який виявився єдиним фітопланктоном, успішно пожвавленим з усіх зразків. Ці водорості, характерні для Балтійського моря, демонстрували активний ріст і фотосинтез, незважаючи на поважний вік. Найстарішим із реактивованих клітин було 6871 рік.

Вчені відзначають, що відновлені водорості не тільки зберегли біологічні функції, а й показали швидкість росту, яку можна порівняти з сучасними штамами. Вони продовжують виробляти кисень і вести повноцінну життєдіяльність. Дослідники вважають, що це відкриває нові горизонти у вивченні стародавніх екосистем і допоможе зрозуміти механізми адаптації організмів до мінливих умов навколишнього середовища.