Група під керівництвом провідного інженера Су Чженьхуа з DFH Satellite Co повідомила про успішні наземні випробування, під час яких нова установка генерувала імпульсну потужність 2,6 мегавата при синхронізації на рівні 0,63 мікросекунди (0,63·10⁻⁶ с).

Автори підкреслюють, що традиційні імпульсні джерела зазвичай виробляють менше 1 МВт і мають точність синхронізації приблизно 1 мілісекунду (0,001 с), що обмежувало розвиток високоточних космічних систем. Нове рішення, за словами розробників, поєднує високий вихід енергії з тонким керуванням, долаючи давнє протиріччя між потужністю і точністю.

У публічних заявках команда називає потенційні застосування як військового, так і цивільного характеру. Серед можливих воєнних застосувань згадуються системи на основі пучків частинок і інші види спрямованої енергії, які теоретично могли б вражати супутники чи ракети. Водночас дослідники виділяють і мирні сценарії: лазерні та лідарні канали зв’язку, вдосконалені іонні рушії для маневрування супутників, а також мікрохвильове дистанційне зондування для метеорології й спостереження за Землею.

Експерти зауважують, що впровадження потужних енергосистем у космосі прискорює конкуренцію на орбіті та створює нові виклики для оборонної архітектури. Водночас деякі аналітики підкреслюють технічні обмеження: супутники розробляються з урахуванням космічного випромінювання та екранування, і залишається питання, чи зможуть спрямовані системи подолати наявні захисні заходи.

Розробка DFH Satellite Co стала черговим етапом у світовому тренді підвищення енергетичних можливостей космічних апаратів, і результати наземних випробувань спонукають до подальших досліджень та міжнародної дискусії про безпеку й регулювання таких технологій.