Спокійно. Астрофізики показали, як «облисіння» чорних дір рятує сучасну фізику
Магнітні поля навколо чорних дір швидко розпадаються, що підтверджує теорему про відсутність волосся, передбачену загальною теорією відносності Ейнштейна. НВ пояснює, як потенційне спростування теорії могло вплинути на сучасну фізику, а також наскільки близькими до цього були вчені.
Більшість сучасних фізиків впевнені в правдивості теореми про відсутність волосся в чорних дір, яка передбачає, що зовнішні властивості чорної діри залежать винятково від її маси, обертання (спіну) й електричного заряду. Інших характеристик, за якими одну чорну діру можна відрізнити від іншої, не існує.
Якщо ці три значення однакові — чорні діри можна назвати близнюками, оскільки спостерігач не зможе знайти ще одну характеристику, за якими вони будуть відрізнятися, навіть якщо вони будуть утворені абсолютно різними способами і в різний час. Однак у вчених досі немає строгого математичного доказу загальної теореми про відсутність волосся, тому математики називають її гіпотезою. Це залишає простір для альтернатив.
У 2012 році математик Стефанос Аретакіс припустив, що деякі чорні діри можуть мати нестабільність на горизонті подій. Через них деякі його області мали б сильніше гравітаційне тяжіння, ніж інші. Це зробило б ідентичні чорні діри розрізнюваними, і саме ці нестабільності можна було б назвати «волоссям» чорних дір.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
