«Батьківське виховання». Британські ботаніки розкрили дивовижні подробиці життя орхідей
Дослідники з Університету Шеффілда та Манчестерського університету вперше надали докази того, що саджанці орхідей на ранніх стадіях росту отримують поживні речовини від дорослих рослин через підземні грибкові мережі.
Це відкриття допомагає пояснити, чому орхідеї часто зустрічаються групами, незважаючи на те, що їхнє насіння розноситься вітром.
Команда дослідників, очолювана професором Кеті Філд, вивчала звичайну плямисту орхідею та її грибкового партнера Ceratobasidium cornigerum. Вони створили експериментальну систему, в якій зрілі орхідеї були пов’язані з саджанцями, що розвиваються, через грибкову мережу, вирощену на агарі. Зрілі рослини піддавалися впливу спеціальної форми вуглекислого газу, який можна було відстежувати всередині системи.
Результати дослідження показали, що саджанці накопичували мічений вуглець, що вказує на передачу поживних речовин від дорослих рослин через грибкову мережу. Це означає, що зрілі орхідеї дійсно діляться нещодавно виробленими цукрами з розсадою, забезпечуючи її необхідними ресурсами для росту.
Професор Кеті Філд наголосила на важливості цього відкриття: «Наші результати підтверджують ідею про те, що деякі орхідеї беруть участь у свого роду 'батьківському вихованні' зі своїми саджанцями. Забезпечуючи саджанці на ранній стадії необхідними поживними речовинами через спільні грибкові зв’язки, батьківські орхідеї дають саджанцям перевагу перед сусідніми рослинами, які конкурують за ті самі ресурси».
Сер Девід Рід, провідний автор дослідження, додав, що це відкриття допомагає зрозуміти, чому орхідеї не здатні колонізувати весь світ, незважаючи на широке поширення їхнього насіння. Підземний розвиток вільного від резервів насіння підтримується цукрами, що передаються від зрілих рослин через симбіотичні гриби.
Дослідження, опубліковане в журналі «Новий фітолог», також показало, що кількість перенесеного вуглецю залежить від навколишнього середовища. Якщо грибкова мережа мала доступ до багатого джерела їжі, саджанці отримували менше вуглецю, що вказує на те, що сила попиту з боку саджанців може впливати на потік поживних речовин через мережу.