Вчені звертають увагу, що дедалі більше котів, собак, свійських тварин та морських видів стикаються з хворобами, пов’язаними з генами, забрудненням, неправильним харчуванням та стресом. Дослідження під керівництвом Антонії Матарагки пропонує підхід, який має допомогти пояснити, чому ці захворювання швидко поширюються серед різних видів.

Автори роботи зазначають, що розуміння цих процесів важливе і для людей, адже ті самі фактори впливають на здоров’я обох.

Після аналізу попередніх наукових робіт дослідники виокремили основні причини:

• Генетична схильність. Тварини, яких довго виводили за зовнішніми ознаками або продуктивністю, частіше хворіють, наприклад, на діабет чи хвороби серця.

• Умови життя та середовище. Неправильне харчування, мала рухливість і тривалий стрес підсилюють ризики.

Прикладів таких змін уже багато. За оцінками, 50−60% домашніх котів і собак мають надмірну вагу, що щороку збільшує кількість випадків котячого діабету.

Серед свиней, яких вирощують в інтенсивних умовах, приблизно 20% мають остеоартроз.

У морських тварин також фіксують серйозні недуги: у білух — пухлини шлунково-кишкового тракту, у вирощуваного на фермах атлантичного лосося — кардіоміопатію.

Дикі тварини, що живуть у забруднених водоймах, демонструють 15−25% випадків пухлин печінки.

Дослідники зазначають, що людська діяльність — урбанізація, зміна клімату, забруднення — робить ситуацію ще складнішою. У морі теплі води та зникнення коралів пов’язані з більшою кількістю пухлин у морських черепах і риб.

У містах спека та низька якість повітря сприяють ожирінню, діабету й порушенням імунітету у домашніх тварин. Хімічні залишки та промислові викиди впливають на гормональну систему птахів і ссавців.

Антонія Матарагка пояснює: «Оскільки зміни довкілля пришвидшують появу хвороб, відсутність ранніх діагностичних систем затримує виявлення хронічних недуг у тварин».

Вона додає, що детальної статистики щодо таких хвороб у тварин практично немає, на відміну від людей. Це, за її словами, показує потребу у «ширших дослідженнях та кращому нагляді у ветеринарній сфері».

Автори роботи пропонують оцінювати ситуацію на чотирьох рівнях: для окремих тварин, для груп (наприклад, стада), для екосистем і на рівні політики. На їхню думку, головні загрози — це зміна клімату, забруднення, руйнування природних середовищ і незбалансоване харчування.

У дослідженні поєднали дві наукові концепції — One Health і Ecohealth, які зазвичай працюють окремо. Обидві підкреслюють взаємозв'язок між здоров’ям людей, тварин і довкілля.

Модель показує, як генетична схильність поєднується з екологічним тиском і впливає на розвиток хвороб у різних видів.

Дослідники сподіваються, що такий підхід допоможе швидше помічати небезпечні зміни та краще розуміти, як запобігти зростанню хронічних хвороб одночасно у тварин і людей.