«Геній» Путіна. Чому «друга армія світу» виявилася нездатною протистояти західним воєнним технологіям в Україні

На початку дев’яностих-двотисячних мілітаристський чад США на Близькому Сході показав усьому світу технологічну перевагу американської армії. Приблизно в цей час десятки тисяч російських солдатів відправляли на забій у межах двох чеченських кампаній.

З приходом Путіна та охолодженням відносин РФ із Заходом значну частину нафтогазового капіталу направили на підтримку воєнно-промислового комплексу. Громадський наратив про «російську армію, яка встала з колін», остаточно сформувався після вторгнення до Південної Осетії, анексії Криму і воєнної підтримки режиму Башара Асада в Сирії.

Незважаючи на це, війна в Україні підтвердила, що сильна і велика армія неможлива в умовах тотальної корупції і зруйнованої промисловості. Не кажучи про розвиток високих технологій та сучасних систем озброєння.

Ось, наприклад, у межах форуму «Армія-2022» у серпні цього року росіяни заявляють про «найкращі у світі бронежилети та захисні шоломи російської розробки та виробництва». А ось мобілізовані з різних регіонів Росії скаржаться на видані їм пластикові шоломи та страйкбольні бронежилети.

Сьогодні, окрім дронів та ракет, Кремль також змушений просити екіпірування для своїх солдатів у Ірану. А глава Чеченської республіки Кадиров взагалі закликав мобілізованих «не скаржитися, а добувати зброю та екіпірування в бою». При цьому російська влада всерйоз заявляє про те, що їхні солдати в Україні «воюють із блоком НАТО».

Обмежені постачання відносної нової західної зброї справді відіграли ключову роль в українському протистоянні. Водночас ЗСУ продовжують багато в чому покладатися на застарілу радянську техніку і також мають проблеми з постачанням.

НВ розібрався, як і чому жменя сучасних воєнних технологій в Україні дає змогу ефективно боротися з «другою армією світу».