Нам допоможуть каракатиці. Японські вчені знайшли перспективний матеріал для створення екологічно чистого палива та пластику
ChatGPT
З кожним роком негативний вплив людської діяльності на довкілля стає дедалі відчутнішим. Проблеми зміни клімату, мікропластику та зникнення видів вимагають пошуку нових сталих рішень.
Дослідницькі групи по всьому світу, особливо в хімії та матеріалознавстві, прагнуть наблизити нас до циклічної та стійкої економіки.
Однією з багатообіцяючих галузей є переробка біомаси — перетворення природних органічних матеріалів на цінні продукти, такі як біопаливо та біопластики. Хоча в основному фокус був на біомасі рослинного походження, потенціал меланіну як ресурсу біомаси залишається недостатньо вивченим. Це пов’язано з тим, що розкладання меланіну — складного біополімеру — потребує подальших досліджень.
У недавньому дослідженні, опублікованому в журналі ACS Sustainable Chemistry & Engineering, група під керівництвом доцента Мічінарі Кохрі з Університету Тіба, Японія, провела детальний аналіз розкладання меланіну і продемонструвала його потенціал для вторинної переробки. Дослідники використовували як штучний меланін із полідофаміну, так і натуральний меланін із чорнильних мішечків каракатиці.
Результати показали, що обидва типи меланіну розкладаються на похідні піролу, що містять карбонові кислоти. Це відкриття вказує на можливість використання меланіну з інших поновлюваних джерел, таких як екзоскелети комах і шерсть тварин, як хімічного прекурсора.
Команда також продемонструвала можливість створення полімерних плівок і частинок з продуктів розкладання меланіну. Ці експерименти підкреслюють невикористаний потенціал меланіну в переробці біомаси.
Доктор Кохрі зазначив, що меланін широко поширений у природі та біорозкладний. Полімерні матеріали, створені на основі продуктів розпаду меланіну, ймовірно, також є біорозкладними, що мінімізує шкоду для навколишнього середовища. Такий підхід до виробництва полімерів може призвести до розробки стійких матеріалів.
Загалом, результати дослідження прокладають шлях до широкого впровадження переробки меланіну, що може допомогти захистити навколишнє середовище. Дослідники сподіваються, що їхня робота сприяє використанню меланіну як ресурсу біомаси, аналогічно до того, як целюлоза використовується в переробці рослинної біомаси.
