Перевага у повітрі? Що відомо про нові українські дрони, здатні вражати глибокий тил Росії

26 грудня 2022, 10:06
Ту-141 (Фото:СС)

Ту-141 (Фото:СС)

Удари по російських авіабазах за сотні кілометрів від кордону з Україною відбулися незадовго після заяв української сторони про завершення розроблення дронів далекої дії. Що це за зброя?

Наприкінці літа — на початку осені армія Росії почала використовувати іранські «дрони-камікадзе» або боєприпаси, що барражують, Shahed-136. Завдяки простоті конструції та тактиці роїння (Military swarming), росіяни змогли запускати десятки таких БПЛА одночасно, і деякі з них досягали цілі.

Відео дня

У відповідь на регулярні масові атаки цими дронами, держконцерн Укроборонпром заявив про завершення розроблення українського ударного безпілотника, який має стати потужнішим за іранську автономну зброю.

«Дальність — 1000 км, вага бойової частини — 75 кг. Завершуємо розроблення. Ми практично нічого вам не розповідаємо (так треба, повірте), але це „нічого“ успішно працює на полі бою, а ще деяке „нічого“ постійно проходить успішні випробування», — писали представники Укроборонпрому в офіційному Facebook-акаунті в середині жовтня.

Вже на початку грудня з’явилися повідомлення про удари по російських авіабазах у Саратовській, Рязанській та Курській областях, де розташовувалися стратегічні ракетоносці.

А у ніч проти понеділка 26 грудня стало відомо про потужний вибух у районі військового аеродрому Енгельс-2 (Саратовська область РФ), де раніше базувалися стратегічні бомбардувальники та кілька авіаполків російської армії. Російська сторона заявила про смерть трьох військових через падіння уламків українського безпілотника, збитого силами місцевої ППО.

Деякі експерти припускають, що приблизно на 700 км в глиб Росії змогли залетіти не нові українські БПЛА, а модифіковані радянські безпілотники-розвідники Ту-141.

Аналітики також говорять про готовність до використання далекобійного українського безпілотника Сокіл-300. НВ розібрався, чим відрізняється перерахована зброя і як вона може змінити перебіг війни.

Сокіл-300

Проєкт ударно-розвідувального БПЛА вперше публічно продемонстрували наприкінці 2020-го, а перший випробуваний зразок дрона мав з’явитися 2022-го.

«А ще „Луч“ розробив ударний безпілотник Сокіл 300. Його купили? Ні. Перевагу віддали „Байрактарам“. Хоча той же „Байрактар“ — це продукт державної програми зі створення турецького національного безпілотника. Я не кажу, що не потрібно було купувати Байратари, але ж можна замовити і свій теж?» — писав у квітні 2022-го економіст та аналітик Павло Вернівський.

Влітку 2021-го генеральний конструктор КБ «ЛУЧ» Олег Петрович Коростельов також заявляв, що міноборони України поки що не фінансує розроблення Сокіл-300, і всі роботи велися на оборотні кошти київського підприємства.

Судячи із заявлених тактико-технічних характеристик (ТТХ), Сокіл-300 дійсно перевершує ударні апарати Bayraktar TB2 і Shahed-136 за всіма параметрами.

Повідомлялося, що залежно від встановленого двигуна (українські С-500−05С/СЕ та АІ-450Т2 або більш ефективний австрійський Rotax 914), цей дрон зможе пролітати від 1000 до 3300 км, несучи при цьому корисне навантаження масою до 300 кг.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Водночас український двигун з дальністю польоту до 1000 км може забезпечити максимальну швидкість дрона до 580 км/год, тоді як австрійський чотирициліндровий мотор з турбонаддувом зможе розігнати цей БПЛА лише до 210 км/год.

Як зброю Сокіл-300 планували використовувати керовані ракети з дальністю ураження до 10 км, а в основі комунікаційних і навідних систем дрона — супутникова навігація, інерційний блок із лазерними гіроскопами, радіолокатор із синтезованою апертурою (SAR-радар), бортова станція радіолокації, а також оптико-електронна станція наведення від українського ПТРК Бар'єр-В.

Передбачалося, що Сокіл-300 зможе вражати об'єкти у глибокому тилу ворога, літаючи на висоті до 12 км, минаючи системи виявлення ППО супротивника та перебуваючи в автономному режимі до 26 годин. Вартість одного такого безпілотника оцінили у 45 млн грн.

«Незважаючи на заяву Укроборонпрому про їхній проєкт, який вони планують завершити до кінця року, я вважаю, що є швидші варіанти. Зокрема, напрацювання держпідприємства ЛУЧ — безпілотний комплекс Сокіл-300 з декларованою дальністю від 1000 км до 3000 км, залежно від типу двигуна. Тобто напрацювання у нас є. Важливо це форсувати і довести це до виробництва зразків, які працюватимуть на знищення противника», — говорив у жовтні 2022 року аналітик Defense Express Сергій Згурець.

Чим ударили по російських авіабазах?

Як уже писав НВ, вранці у понеділок п’ятого грудня невідомий літальний апарат впав на злітно-посадковій смузі аеродрому Енгельс-2 у Саратовській області, а на аеродромі Дягілєво під Рязанню спалахнув бензовоз, внаслідок чого стався вибух. Наступного дня з’явилася інформація про атаку безпілотника на аеродром у Курську.

«У ніч проти п’ятого грудня невідомий дрон пошкодив два літаки Ту-95 на авіабазі Енгельс-1. Хто стоїть за цим — невідомо. Принаймні цей аеродром — військовий об'єкт, а тому є законною військовою метою. Пошкоджені борти Ту-95, ймовірно, ті, що регулярно завдають ударів по цивільних об'єктах в Україні. У Росії мають зрозуміти, що варварські атаки на Україну не можуть бути безкарними. Поняття „безпечна відстань“ для завдання ударів стратегічною авіацією Росії зараз під питанням. Росія не здатна захистити навіть свою стратегічну авіацію — це показник роботи її контррозвідки та ППО», — повідомили в українському Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Примітно, що 4 грудня прессекретарка Укроборонпрому Наталія Сад заявила про перехід до фінальної стадії випробувань українського ударного безпілотника дальньої дії.

«Ми переходимо до етапу випробувань під дією засобів радіоелектронної безпеки на виконання доручення начальника Генерального штабу Збройних сил України. Після цих випробувань ми сподіваємося побачити дрон у бойовому застосуванні. Обіцяли до кінця цього року — намагаємося обіцянки дотриматись», — казала Сад.

За даними Washington Post з посиланням на анонімного українського чиновника, всі три атаки на військові аеродроми Росії на початку грудня були здійснені за допомогою українських безпілотників. Видання Politico у свою чергу заявило про використання українськими військовими модифікованих версій радянських безпілотників-розвідників Ту-141.

Цей безпілотник під кодовою назвою «Стриж» вироблявся з 1979-го до 1989-го, і всього було випущено 152 екземпляри, які після розпаду СРСР стояли на озброєнні української та російської армій.

У березні 2022-го повідомлялося, що один із Ту-141 тип 2, вироблений у період між 1983-м і 1989-м, увійшов у повітряний простір Румунії, Угорщини та Хорватії, після чого розбився в Загребі. На той час Україна була єдиним офіційним оператором Ту-141.

Експерти Defense Express також підтвердили версію про те, що удари по російських авіабазах у грудні могли зробити модернізовані Ту-141 ВПС України. За їхніми словами, оновлений «Стриж» оснащується інерційною системою наведення, може літати на наднизькій висоті, розвивати швидкість до 1100 км/год, а також пролітати до 1000 км.

Висока точність ударів по авіабазах ворога також може говорити про те, що до дрона додали блок із супутниковою навігацією. У 2014 році Україна використала безпілотники Ту-141 у зоні АТО для фото, відео та радіорозвідки.

Російська ППО

Ушкодження стратегічної авіації противника викликало обурення російських військових блогерів, які писали про те, що під час війни такі літаки варто зберігати в надійних укриттях, не кажучи вже про роботу засобів ППО.

«Потрібно було забезпечити прикриття військ, які безпосередньо перебувають на території, де вони воюють з Україною. Звичайно, все, що в нас було в прикордонній зоні, пішло туди. У нашій системі ППО утворилися проломи», — заявив директор російського Музею військ ППО Юрій Кнутов.

За його словами, «американські супутники добре бачать ці проломи», надаючи розвідувальні дані українській стороні. Він також сказав, що якби ці авіабази захищали системи ППО більшої дальності, такі як Бук-М3 або Вітязь-353, українські безпілотники були б збиті приблизно за 50−60 км від них.

Оборонний аналітик і старший викладач Школи досліджень в галузі безпеки Королівського коледжу Лондона Андреас Кріг говорить, що якщо українці знайдуть більше для атак російського тилу, це потенційно призведе до ситуації, коли дипломатія вже не зможе допомогти.

Науковий співробітник Програми Росії та Євразії в аналітичному центрі Chatham House Матьє Булег також вважає, що атаки на російські авіабази, ймовірно, започаткують нову фазу «ударів відплати» з обох сторін.

«Якщо російські радари і протиповітряна оборона не змогли перехопити Ту-141, який прилетів за сотні миль від головної авіабази стратегічних бомбардувальників в умовах війни, це не обіцяє нічого хорошого для їхньої здатності зупинити масований удар крилатими ракетами», — пише старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої. політики Роб Лі.

Американський уряд в особі держсекретаря Ентоні Блінкена та представника Держдепу Неда Прайса каже, що США «не заохочували і не надавали можливості» Києву завдавати ударів по території Росії.

Відповідаючи на запитання про те, чи робить військове керівництво США щось, щоб завадити Україні розвинути власні можливості для завдання ударів усередині Росії, міністр оборони Ллойд Остін сказав: «Ні. Абсолютно».

Показати ще новини
Радіо NV
X