Занепад імперії. Як нафтова промисловість Росії опинилася під загрозою колапсу

22 березня, 20:00
Російська нафта (Фото:energyintel.com)

Російська нафта (Фото:energyintel.com)

Антиросійські санкції та бойкот нафти, виробленої в РФ, можуть призвести до зниження її експорту на третину, прогнозують експерти. Але значно більшу роль у цій ситуації можуть зіграти нафтосервісні компанії, які також згортають свою діяльність у Росії.

Як один із найбільших виробників і постачальників нафти і газу у світі, Росія стикнулася із серйозними проблемами для ключової галузі своєї економіки після вторгнення в Україну.

Відео дня

Незважаючи на те, що більшість антиросійських санкцій не стосуються торгівлі енергоресурсами, великі нафтові компанії, трейдери, перевізники та банки відмовляються вести бізнес із РФ.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), зараз РФ постачає близько 8 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу. Уже з квітня цей показник може знизитися до 3 млн барелів.

Крім санкцій, бойкоту та можливої відмови від російської нафти, проблему для РФ також становить те, що в країні практично немає високотехнологічних нафтосервісних компаній, які розробляють та обслуговують свердловини, нафтопроводи тощо.

Цю функцію зараз виконують іноземні компанії, частина з яких уже заявила про згортання діяльності та припинення інвестицій у РФ.

НВ дізнався, чим це загрожує російській нафтовій голці.

Хто допомагав Росії видобувати нафту?

У світі існує так звана «велика четвірка» лідерів — нафтосервісних компаній. Це американські підприємства Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes, а також швейцарська корпорація Weatherford.

Ці компанії здійснюють буріння свердловин ксплуатаційних і розвідувальних); поточний і капітальний ремонт свердловин; сейсмічні дослідження та геофізичні роботи; будівництво інфраструктури; застосування методів підвищення нафтовіддачі й інтенсифікації видобутку; транспортні послуги; обслуговування та ремонто нафтопромислового обладнання.

Крім цього, свою діяльність разом із державними підприємствами РФ вела англо-голландська корпорація Shell, британська нафтогазова компанія British Petroleum, французька TotalEnergies, американська Exxon та інші.

Крім обслуговування наявних нафтогазових родовищ і свердловин, ці компанії також брали участь у спільних із російським Газпромом і Роснефтью проєктах на кшталт Північний потік-2, Сахалін-2, Салим Петролеум, Гидан енерджі тощо.

Хто пішов із Росії?

Після вторгнення армії РФ в Україну цілковито піти з російського ринку вирішила компанія Shell, у якій заявили, що «вихід із спільних підприємств із Газпромом уплине на балансову вартість активів Shell у Росії та призведе до їх знецінювання».

Продати свою частку Роснафти через війну в Україні також вирішила рада директорів British Petroleum. Компанія володіла 19,75% російського підприємства з 2013 року.

«Ми вдячні світовій спільноті, яка нарешті поставила крапку на Північному Потоці-2. Ми також підтримуємо швидку та єдино правильну реакцію BP, Shell, Equinor, Exxon, TotalEnergies, які висловили свою підтримку Україні й у відповідь на нічим не виправдану агресію Росії згортають свої енергетичні проєкти в цій країні», — заявили в НАК «Нафтогаз України».

З іншими компаніями все не так однозначно. Представники великої нафтосервісної четвірки (Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes і Weatherford) заявили про припинення нових інвестицій у нафтогазовий ринок.

Проте більшість перерахованих вище компаній можуть продовжити співпрацювати з російськими підприємствами в межах чинних проєктів.

Як це вплине на нафтогазову галузь РФ?

«Якщо ми говоримо про те, що ми хочемо зберегти загальний обсяг видобутку та постачання на зовнішній ринок і всередині Росії на тому рівні, який був у 2020-му, у 2021-му році, то участь Schlumberger, „Катойл“, Halliburton для російської нафтянки буде важливою, їх у моменті замінити досить складно. Витрати для нафтовиків зростуть, тому що у російських виробників це можливості зробити немає, вони діятимуть звичними послугами сервісу чи звичними технологіями», — каже незалежний експерт Дмитро Лютягін.

Проте, ураховуючи, що обсяг необхідного сервісу для нафтових компаній знижуватиметься через уплив санкцій і скорочення постачань, місцеві компанії можуть упоратися з цим за значного зниження попиту на російські нафтопродукти, уважає Лютягін.

Експерт також упевнений, що нафтосервісні компанії не зацікавлені у виході з важливого для них російського ринку. Але вчинити по-іншому в умовах, що склалися, вони поки не можуть.

Володимир Путін, своєю чергою, підтримав ідею запровадити «зовнішнє управління» компаніями, які оголосили про вихід із російського ринку.

«Права тих іноземних інвесторів і колег, які залишаються в Росії та працюють у Росії, мають бути надійно захищені. І я прошу уряд не випускати це з уваги. Ті, хто збираються закривати свої виробництва, тут треба діяти рішуче. Потрібно тоді, як запропонував голова уряду, вводити зовнішнє управління і передавати потім ці підприємства тим, хто працювати хоче», — заявив Путін.

А як же Китай?

Альтернативою західним компаніям, що пішли, цілком можуть стати китайські, пояснює експертка Державної комісії із запасів України, академік УНГА Антоніна Касьян.

«Наприклад, Хунхуа груп, яку з часів анексії Криму розглядають як альтернативу західним сервісним компаніям і яка вже активно в Росії працює», — говорить Касьян.

Зараз Хунхуа посідає друге місце у світі з виготовлення наземних бурових установок і перше місце в КНР з їхнього експорту, а також має широку мережу представництв у всьому світі.

Російська компанія ТОВ «Хунхуа СНД» виробляє бурове обладнання, постачає запасні частини та комплектувальні, виконує сервісне обслуговування тощо.

Антоніна Касьян передбачає варіант заміщення російських фахівців китайськими, що викличе зростання безробіття у галузі, погіршення умов праці для наявних фахівців та екології довкілля. Не виключена навіть утрата частини території РФ та створення нових «сірих схем» для того обходу санкцій.

Висновок

Незважаючи на те, що найбільші нафтосервісні компанії Halliburton, Schlumberger, Baker Hughes і Weatherford оголосили про припинення нових інвестицій у російський нафтогазовий ринок, судячи з їхніх заяв, вони продовжать працювати в рамах чинних контрактів і підприємств.

Але вихід міжнародних компаній із перспективних російських проєктів значно послабить технологічний потенціал усієї галузі. Це може призвести до припинення домінування країни-агресора на європейському ринку.

«Російській нафтовій галузі не вдасться зберегти загальний обсяг видобутку та постачання на зовнішні та внутрішні ринки на тому рівні, який був у 2020—2021 роках. Замінити іноземні компанії буде досить складно», — упевнена Антоніна Касьян.

У зв’язку з цим витрати на утримання нафтової промисловості РФ зростуть, оскільки у місцевих виробників немає можливості забезпечити обладнання як для нових, так і для наявних свердловин, підкреслює академік УНГА.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X