Морська батарея. Як плавучі сонячні електростанції можуть урятувати країни від енергетичної кризи
Плавуча електростанція (Фото:euractiv.com)
Ідея плавучих сонячних електростанцій виникла в середині 2000-х. Сьогодні їх установлюють переважно на «закритій воді». Чи зможуть такі станції працювати у відкритому морі?
Серед ключових проблем сонячних електростанцій виділяють величезну кількість простору, яка потрібна для їх будівництва.
Критики «сонячної енергії» кажуть, що цей простір можна використовувати для спорудження житла, ведення сільського господарства чи будь-якого бізнесу. Ця проблема особливо актуальна для невеликих держав зі слаборозвиненими енергетичними системами.
У період з 2007-го по 2014-й інженери зі США, Японії, Данії, Франції, Італії та інших країн зареєстрували низку патентів на плавучі сонячні електростанції. Сьогодні найбільші станції такого типу працюють у Китаї, Сінгапурі, США, Німеччині, Португалії, Південній Кореї, Таїланді, Індії та інших країнах.
«Найбільша в Німеччині плавуча сонячна електростанція побудована на озері, що не використовується, у кар'єрі міста Гальтерн-ам-Сі, і вони економить до 1100 тонн викидів CO2 на рік. Після вторгнення Росії в Україну Німеччина й інші країни Європи приділяють дедалі більше уваги відновлюваним джерелам енергії, щоб зменшити свою залежність від російської нафти та газу», — пише аналітикиня Світового економічного форуму Вікторія Мастерсон.
Наразі вчені розробляють рішення для будівництва таких станцій не лише у штучних і закритих водоймах, а й у відкритому морі.
