Навіщо «мафія PayPal» підштовхує Трампа до купівлі Гренландії?

Трамп дуже багато говорить про Гренландію, наполягає на тому, що США однаково отримають її - чи то купівля в Данії (якій острів формально підпорядковується), чи то просто захоплення (є й такі інтерпретації заяв американського президента).Багато експертів схильні пояснювати це спробою Трампа посилити позиції США в боротьбі за Арктику, значення якої зростає в міру посилення глобального потепління. Може йтися як про нові поклади природних ресурсів, так і про морські шляхи, які сильно вплинуть на світову торговельну логістику.Інші запевняють, що Гренландія — просто один із пунктів в експансіоністській політиці Трампа, який уже намірився анексувати Канаду, поклав око на Панамський канал і хоче відселити палестинців із Сектора Газа, щоб забудувати його курортами.Треті кажуть, що Гренландія насамперед важлива для військових баз (які у США там, до речі, вже є).Четверті вказують на те, що в Гренландії знайдено запаси рідкоземельних металів, і це цікавить Трампа так само сильно, як угода про надра України, що не сходить з політичного порядку денного вже певний час.Однак, нещодавня публікація Reuters наводить на інші думки. Журналісти агентства, посилаючись на власні високопоставлені джерела в оточенні Трампа, висувають нову гіпотезу про те, чому президент так націлений на Гренландію.Уся справа в мріях, які плекають головні спонсори виборчої кампанії Трампа — технократи з Кремнієвої долини. Вони хочуть отримати майданчик для створення так званого «міста свободи», лібертаріанської та футуристичної утопії з мінімальним корпоративним регулюванням.Що це таке і як це працюватиме, якщо проєкт вдасться реалізувати?Мрії технократів Не секрет, що своїм успіхам на виборах восени минулого року Трамп багато в чому зобов’язаний підтримці технократів. Їх ще іноді називають «новими грошима» на противагу «старим грошима« (такими як традиційні спонсори Демократичної партії США).Головними представниками технократів, які підтримали Трампа, є, звісно ж, «улюблений» українцями Ілон Маск, очільник Tesla і SpaceX, а також його друг і однодумець Пітер Тіль, з яким вони разом заснували PayPal далекого 1998 року.Тіль пізніше був одним із перших інвесторів Facebook, а також створив кілька венчурних фондів. Наприклад, Founders Fond, що управляє активами на $12 млрд. Цікаво, що співзасновником Тіля в Founders Fond був Кен Хоурі. Той самий Хоурі, який сьогодні є кандидатом Трампа на посаду посла США в Данії. Джерела Reuters стверджують, що Хоурі буде затверджено на посаді посла Конгресом уже найближчими місяцями. А його головним завданням на посаді стануть переговори з Данією про придбання Гренландії. Тобто Хоурі буде, швидше, не дипломатом, а посередником у великій угоді.Хоурі - давній друг і партнер Тіля і Маска. Фактично, він стане їхнім «послом» у Данії із завданням роздобути замерзлий острів у північній частині Атлантики.Але навіщо технократам Гренландія? Що такого цікавого для «мафії PayPal« (як часто називають Тіля і Маска за лаштунками) у цьому регіоні, про який до цього десятиліттями ніхто не згадував?Згідно з джерелами Reuters, Тіль і Маск — давні шанувальники ідеї про створення «міст свободи» — територій із мінімальним державним регулюванням — вважають, що цю ідею можна реалізувати в Гренландії.Тут потрібно на хвилину відволіктися, щоб поговорити про контекст.Свого часу технократи покладали велику надію на Кремнієву долину і штат Каліфорнія, припускаючи, що саме там — на батьківщині Apple і Google — може бути побудований лібертаріанський технократичний рай з мінімальними податками і втручанням держави. Тіль, який народився у ФРН та іммігрував із батьками до США в дитинстві, вже кілька десятиліть живе в Сан-Франциско. Маск, емігрант із ПАР, спочатку саме в Каліфорнії розмістив штаб-квартири своїх компаній Tesla і SpaceX.Однак, з часом Каліфорнія перестала їх влаштовувати, перетворившись із лібертаріанського штату часів губернатора-республіканця Арнольда Шварценеггера на ліберальний штат — вотчину демократів. Зокрема, нинішній губернатор Каліфорнії - Гевін Ньюсом — жорсткий критик Трампа і вважається одним із ймовірних президентських кандидатів від демократів на наступних виборах.Після 2020 року технократи стали масово переходити в республіканський табір. Маск став одним із перших, хто відкрито підтримав Трампа. Пізніше до нього приєдналися й інші технократи, наприклад, Марк Андреєссен. У минулому один із засновників Netscape, а нині засновник венчурного фонду Andreessen Horowitz і член ради директорів Facebook, eBay і Hewlett Packard Enterprise, публічно заявив, що демократи перетворилися на марксистів, які вимагали від технологічних компаній жорсткої цензури на користь свого «порядку денного».Розворот технократів у бік республіканців, які загалом не виявляли великого інтересу до контролю над високими технологіями, призвів до зміни риторики Трампа з багатьох питань. Приміром, у минулому великий критик криптовалют, Трамп раптово змінив свою думку і в розпал передвиборчої кампанії заявив, що США мають зробити ставку на біткоїн.Загалом республіканці швидко й успішно інтегрували багато наративів технократів. Не кажучи вже про бурхливу діяльність Ілона Маска як глави департаменту DOGE, покликаного оптимізувати американську державну машину.Але повернемося до Гренландії.Після того, як Каліфорнія стала оплотом ліберальних («лівацьких», як їх презирливо називають консерватори) ідей, технократи-консерватори стали шукати нову платформу для реалізації своїх намірів.Маск переніс штаб-квартири своїх компаній до Техасу, але південний штат з острівцями промисловості посеред пустелі, хоч і є осередком консерватизму, все ж складно вважати ідеальним майданчиком для реалізації лібертаріанських ідей. Та й загалом у США виявилося досить складно знайти місце для масштабних експериментів.Ось тут і виникає ідея про 51-й штат. Який можна купити або, на худий кінець, завоювати. Зрештою, адже США «збирали» колись по шматочках. Техас і Каліфорнію купили в Мексики, Луїзіану — у Франції, Аляску — у царської Росії. Тож ідея роздобути ще трохи землі нікого не бентежить.«Місто свободи» в Гренландії?Що конкретно входить у список мрій технократів і в їхні потенційні плани щодо гігантського північного острова?За словами джерел, Гренландія може стати центром штучного інтелекту, автономних транспортних засобів, космічних запусків, мікроядерних реакторів і високошвидкісних залізниць.Крім величезних територій, тут є ще й багаті поклади природних ресурсів, які (чисто гіпотетично) можуть бути використані тут же для виробництва різного роду електроніки. Цей, нехай поки що абсолютно фантастичний план прихильники освоєння Гренландії вже викладали на слуханнях у сенатському комітеті з торгівлі, науки і транспорту на початку цього року. Зокрема, під час слухань голова Техаської ради з мінеральних ресурсів Ентоні Марчезе заявив, що узбережжя Гренландії містить «безперечно» одну з найбільших колекцій корисних копалин, знайдених в одній юрисдикції. Наприклад, він згадував рідкоземельні мінерали, які мають вирішальне значення для живлення безлічі сучасних пристроїв побутової електроніки.Але справа не тільки в технологіях і ресурсах. Поняття «місто свободи» використовується для визначення зони стартапів, у яких інновації будуть стимульовані за рахунок винятків із регулювання.Технократи, навіть ті, що багаторазово досягли успіху і володіють мільярдними статками, продовжують мислити, як творці стартапів, просто їхні стартапи набувають дедалі більших масштабів.Їм потрібен мінімальний контроль держави і різного роду контролюючих органів для того, щоб втілювати різного роду сміливі інновації.Гренландія приблизно втричі більша за Техас, а її населення становить лише 57 000 осіб. Незважаючи на певні кліматичні нюанси (усе-таки це північ, і більша частина території острова вкрита снігами та льодами), там дуже багато місця для реалізації наймасштабніших проєктів. І не так уже й багато населення, яке могло б обурюватися, що поруч із ними щось відбувається. Плюс законодавча база, звісно. Новопридбана територія (якою стане Гренландія після переходу під юрисдикцію США) може мати якийсь особливий юридичний статус і свої закони, зручні для реалізації масштабних стартапів.В історії Америки вже були подібні рухи, наприклад — освоєння Дикого Заходу на початку XIX століття, коли переселенці з уже освоєних східних регіонів Америки рухалися на захід і влаштовували своє життя по-новому. Та й федеральна структура США, в якій кожен штат має свої закони, що часто сильно відрізняються один від одного, теж сприяє такого роду експериментам.Тут доречно знову згадати про те, наскільки сильно технократи розходяться в поглядах із демократами.Тіль, переконаний лібертаріанець, який першим із діячів Кремнієвої долини став на бік Трампа, ще 2009 року написав, що більше не вважає демократію сумісною зі свободою. Приблизно в той самий час Тіль почав публічно говорити про те, що розумним способом втечі від руйнівної політики влади може бути колонізація космосу або освоєння океанських глибин.І він був не єдиним мрійником серед побратимів-технократів. Його побратим по «мафії PayPal» Ілон Маск давно і послідовно говорить про необхідність освоєння Марса як про єдино можливий спосіб боротися за побудову «ідеального суспільства».Серед інших помітних філософів «технократичного експізму» — уже згадуваний вище Марк Андреєссен. Венчурний капіталіст, який переметнувся на бік республіканців після того, як представники адміністрації Байдена дали йому зрозуміти, що демократи будуть «закручувати гайки» і нав’язувати Кремнієвій долині свою цензуру.Андреєссен входить до консорціуму технологічних інвесторів, які виношували ідею побудувати нове «місто свободи» під назвою Солано-сіті на порожніх колишніх пасовищах в околицях Сан-Франциско. Але у світлі останніх подій і перетворення Каліфорнії на штат, де демократи на чолі з губернатором Ньюсомом збирають сили для «хрестового походу» проти Трампа, цей проєкт втрачає актуальність.Згідно з деякими джерелами, найактивнішими лобістами «міста свободи» в Гренландії є Тіль і Андреєссен. Однак офіційних коментарів пресі ні один, ні другий поки що не давали. Зберігає мовчання з цього приводу й Ілон Маск, який зазвичай за словом у кишеню не лізе з найрізноманітніших приводів.Однак непрямі докази, які говорять на користь припущення про те, що Трамп, говорячи про Гренландію, діє (хоча б частково) в інтересах своїх спонсорів-технократів, усе ж таки є.Американські ЗМІ з’ясували, що Андреєссен і Тіль виступають інвесторами венчурної компанії Pronomos Capital, яка працює над проектами «вільного ринку і чартерних міст». Поки що великих здійснених проєктів у її портфоліо немає, не рахуючи одного стартапу в Гондурасі.Однак, ця компанія пов’язана з будівельною компанією Praxis, серед інших інвесторів якої значаться фонд Сема Альтмана, гендиректора OpenAI (творець ChatGPT), і Шервін Пішевар, венчурний інвестор і партнер Ілона Маска. Разом вони створили проект Hyperloop One (яка розробляла швидкісні поїзди у вакуумній трубі).Під час свого розслідування журналісти Reuters з’ясували, що Praxis уже промацує ґрунт щодо будівництва міста в Гренландії. Причому, один із представників компанії відкрито заявляє, що суворі умови в Гренландії можуть бути чудовим випробувальним полігоном для майбутньої колонізації Марса. Що знову-таки прокидає місток між цим проектом і амбітними планами Ілона Маска.Маск, до речі, як і Тіль, безпосередньо, жодного разу не висловлювався щодо проєкту «вільного міста», однак осторонь теми Гренландії не залишився. У січні поточного року саме один із твітів Маска став початком агресивної кампанії із захоплення Гренландії. Маск написав у себе в X: «Якщо жителі Гренландії захочуть стати частиною Америки, а я сподіваюся, що вони захочуть, їм будуть дуже раді!». І багато хто сьогодні припускає, що стара «мафія Paypal» знову діє спільно.Підбиваючи підсумки, можна сказати, що багато з цих умовиводів поки що є умоглядними, але не безпідставними. Залишається дочекатися, поки Кен Хоурі, давній соратник Тіля, не стане послом у Данії. Найімовірніше, тоді почнуться реальні переговори про купівлю Гренландії. І проєкт «вільного міста», якщо такий справді існує в головах технократів, що стоять за Трампом, почне набувати більш реальних обрисів.

Увійти

NV Преміум