У 2024−2025 роках напруженість у Тайванській протоці різко зросла: Пекін неодноразово проводив навчання з бойовою стрільбою і військові маневри поблизу острова.

Китайське керівництво наполягає на тому, що Тайвань є невід'ємною частиною Китаю, і попереджає про «рішуче припинення» будь-яких сепаратистських дій. Під керівництвом Сі Цзіньпіна Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) демонструє майже постійну боєготовність: спільні навчання сухопутних, військово-морських, військово-повітряних та ракетних військ довкола Тайваню дали змогу перевірити на практиці інтегровані спільні операції та націленість на ключові порти й об'єкти.

Це геополітичне тло призвело до активізації військових досліджень і розробок у Китаї. Розвідувальні дані про можливий сценарій вторгнення на Тайвань у 2027 році в поєднанні з діями США щодо стримування Пекіна підштовхнули Китай до інвестицій у воістину футуристичні види озброєнь.