Усі діти сплять з іграшковими ведмедями, а Чак Норріс, коли був маленьким, спав зі справжнісіньким ведмедем.

Весь тиждень, коли я їздив на Ford Ranger, згадував жарти про Чака Норріса. Аж надто брутальний Ranger і самобутній. Не скидається на простакуватого Mitsubishi L200, який з кожним наступним поколінням намагається додати побільше лиску. І на Volkswagen Amarok, який прагне вдавати суворим старшим братом інтелігентних Tiguan і Touareg.

Ні, Ranger ніби прибув з минулого, коли великі і брутальні машини були... просто великими і брутальними машинами. Мов Чак Норріс, котрий завжди просто встрявав у бійку, а не шукав сенс буття.

Ford Ranger / Фото: Ford

Ford Ranger - як їде?

Одного разу Чак Норріс переходив дорогу в недозволеному місці і збив автомобіль...

Розповідь про їздові якості Ford Ranger можна поділити на дві частини - сумна розповідь про катання на звичайних дорогах і веселіша розповідь про поїздки поза асфальтом.

Почнімо із сумного. На асфальті Ford Ranger дещо нагадує слона в посудній лавці. Ну або ж, якщо осучаснити афоризм, то борця сумо на балетній сцені.

Іншого годі й чекати та й недоречно. Рамна конструкція і на ресорна підвіска позаду ніби зобов'язують. Машина вирізняється шумністю, трясовинням і загалом якась неповоротка. Кузов завдовжки 5,3 м не може маневрувати. Ні на швидкості, ні навіть за повільної їзди.

Під час руху містом Ranger доволі незручний. Я спочатку декілька разів намагався припаркуватися у місцях, які за розмірами підходять для 99% звичайних авто. І все марно. Проблема Ranger не тільки в довжині, а й через завеликий виворіт керма. Маневрувати на такому авто вкрай складно.

На трасі ситуація дещо покращується. Важка машина (понад 2 т) непогано "тримає дорогу". Але, звичайно, йдеться про відносно невеликі швидкості. Щойно розганяєш до 120-130 км/год, Ranger починає "погулювати", вимагаючи від водія певних зусиль для утримання пікапа на прямій.

А ось власне розігнатися проблеми не стане - приємистий дизель дозволяє чимало що. У нього 160 "конячок", але головне - свої 385 Нм тяги він видає вже на досить низьких оборотах (в діапазоні 1500-2500 об/хв). 6-ступінчастий "автомат", звісно, спортивним не назвеш, але він досить оперативно реагує на дії водія з педаллю газу.

Головне, до чого потрібно звикнути, так це до деякої інертності, або, інакше кажучи, задуму Ford Ranger. Потрібно і газувати заздалегідь і вирулювати, немов попереджаючи події. Такі машини просто протипоказані водіям, які воліють, щоб машина беззаперечно і миттєво виконувала команди.

На бездоріжжі Ranger залишається настільки ж задумливим і неповоротким. Але при цьому створює враження монументального криголама, якому байдуже всі негаразди під колесами. Кліренс тут значний - 229 мм. Підвіска, яка видається тряскою на асфальті, раптово стає перевагою. Її енергоємність просто безмежна.

Повний привід на Ford Ranger - данина старовині. Він тут Part-time, як на колишніх Mitsubishi L200. На повному приводі можна їздити тільки бездоріжжям, стала їзда з чотирма провідними може швидко сприяти виходу з ладу роздатки. Ремонт не буде гарантійним й обійдеться в суму, за яку можна купити ще один Ford, щоправда, вже не новенький. 

Тож у більшості ситуацій Ranger залишається задньопривідним. Але, увімкнувшии повний привід на бездоріжжі, ви не розчаруєтесь. Наприкінці грудня Україну завалило снігом, і в мене була нагоа покататися на Ford Ranger в умовах, коли більшість звичайних кросоверів перетворилися б на нерухомість до весни. 

Ranger, граючи, прямував засніженим полем і залишався стійким і керованим на зледенілій дорозі. Я навіть заїхав під велетенський замет і навмисне посадив машину, щоб спробувати в дії знижену передачу. Однак, до мого подиву, Ranger легко виїхав із замету такої глибини, що я навіть не міг відчинити водійські двері, тоді я просто додав газу. 

До слова про шумоізоляцію. Вона тут якраз є такою, яку чекаєш від пікапа. Тобто її майже немає. У салоні шумно, чітко відчувається гуркіт дизеля, навіть на низьких оборотах. На швидкостях вище 100 км/ч в салоні лунає акустичний концерт з шуму двигуна, шерхоту шин і свисту вітру. Але знову ж, ніхто не позиціонує Ford Ranger як конкурента преміальним седанам.

Ford Ranger / Фото: Ford

Ford Ranger - який має вигляд?

Чака Норріса не взяли у футбол, бо він забивав у ворота, не використовуючи м'яча.

Великий чорний пікап. Має переконливий вигляд. Навіть страшнуватий. Кожен день, катаючись на Ranger бориспільською трасою, я постійно відчував цей ефект. Щойно наздоганяєш когось у лівій смузі, машина відразу відходить праворуч, звільняючи дорогу. Та й взагалі, охочих "образити" Ranger на дорозі за тиждень так і не довелось зустріти. 

Машина велика, незграбна (незважаючи на всі зусилля дизайнерів згладити кути). "Тупа" морда з величезними решітками радіатора виглядає агресивно, але не по-хижацьки. Це не тигр, а радше бізон.

Прості версії виглядають трохи скоромніше, але в нашій тестовій Limited Black Edition буквально всі елементи кузова пофарбовані чорним кольором, навіть решітка радіатора. І навіть колісні диски чорні. 

Ford Ranger / Фото: Ford

Ford Ranger - що всередині?

Одного разу Чак Норріс вирішив пограти на гітарі. І виграв.

У салоні просторо. Спереду втішаютьглибокі сидіння з розвиненою бічною підтримкою. У водійського сидіння діапазон регулювань достатній, щоб компенсувати несподівану в автомобілі такої вартості відсутність регулювання керма по вильоту. 

Позаду просторніше, ніж в деяких пікапах. Троє дорослих всядутьться без проблем. Хоча удвох буде зручніше. 

Місця для ніг достатньо. Нахил спинки передбачає можливість сидіти з комфортом, а не як в "уазику". 

Шкіряне оздоблення сидінь справляє солідне враження. Панель приладів, як годиться, простувата, та це ж пікап, а не винищувач, тож претензії висловлювати не має сенсу. Ергономіка на висоті, хоча чуйність і функціональність мультимедійної системи - на трієчку. 

Словом, це все-таки машина для роботи, а не для естетування.

І декілька слів про багажник. Тут його розміри 1,5 х 1,5 м. Іншими словами, європалета сюди входить легко. 

Ford Ranger / Фото: Ford

Ford Ranger - комплектації та ціни

Чак Норріс може вбити двох мисливців одним зайцем.

Брутальнай пікап стартує в Україні від 764 тис. грн. Це буде найпростіша комплектація із 6-ступінчастою "механікою". Вона позбавлена, наприклад, круїз-контролю, протитуманних фар, парктроніків і камери заднього огляду, датчиків тиску в колесах, датчика дощу і навіть банальної сигналізації. У ній також відсутній клімат-контроль (є лише кондиціонер) і підігрів передніх сидінь. 

За 840 тис. грн можна придбати середню комплектацію, в якій з'являються чимало "плюшок", крім клімат-контролю і підігрівів. 

Топова комплектація, в якій є все, що взагалі може бути в Ranger, включаючи шкіряний салон і навігацію, стартує від 975 тис. грн за версію з механічною КПП і від 1013 тис. грн - за версію з "автоматом". 

Комплектація, яка побувала у мене на тесті, називається Limited Black Edition. Вона коштує від 1036 тис. грн. У ній вже майже "повний фарш", крім хіба що адаптивного круїз-контролю, і епічно 17-дюймові диски чорного кольору. Ця комплектація доступна тільки з "автоматом". 

Крутіше тільки Wildtrack, яка поставляється з 3,2-літровим дизелем (200 к.с.) і вартість якої від 1,34 млн грн. Проте це окрема пісня, адже, може, колись випаде нагода спробувати цього монстра. 

А тепер - декілька слів про витрату пального.

В офіційних брошурах у графі комбінована витрата пального для версії з 2,2-літровим дизелем і "автоматом" зазначено цифру 7,8 л на 100 км. Певна річ, таких цифр під час їзди не довелось угледіти. Моя середня витрата за тиждень їзди на Ford Ranger (місто/траса - 50/50) сягнула майже 10 л на 100 км. Загалом показник для такого величезного і місткого пікапа не надто критичний. 

вердикт НВ

7 / 10

Ford Ranger - це вдалий спосіб виділитися з натовпу українських "пікаперів", які традиційно обирають Mitsubishi L200, або Toyota Hilux і Volkswagen Amarok. Машина не позбавлена недоліків, проте й переваг у неї вдосталь. І найголовніше - Ford Ranger цілком можна полюбити за брутальну харизму й автентичну американську естетику.

Читайте також: Красуня на всю голову. Тест-драйв Mazda6 SW