DS 7 Crossback — п’ять причин купити його і дві причини цього не робити

Бувають такі дівчата, які начебто і не красуні, але є в них щось особливе — очей не відірвати. Якщо почнеш аналізувати, що саме чіпляє, не зрозумієш. Просто подобається, і все. І машини такі теж бувають. Наприклад, DS 7 Crossback.

У Citroen давно є схильність до епатажного дизайну. А преміальна лінійка DS, яку кілька років тому виділили в окремий бренд (як Lexus у Toyota ) — колись була просто квінтесенцією епатажу.

Пам'ятаю, я познайомився з DS у 2014 році, коли взяв на тест DS 5. Це був компактний хетчбек, у дизайні якого не було жодної прямої лінії, а салон нагадував кабіну винищувача.

Потім був DS 4 — трохи спокійніший, хоча все одно чудернацький.

І ось на черзі — DS 7 Crossback.

Не можна сказати, що тут дизайнери відірвалися на повну. Автомобіль виглядає своєрідно, але не «космічно».

Я брав його на тест з невеликим інтервалом після SEAT Tarraco.

І хоча SEAT не зазіхає на преміальність і витонченість — на відміну від DS — перший час я не відчував особливої різниці між Tarraco і DS 7. Не за їздою  (тут різниця відразу відчувається), а за загальним емоційни фоном.

Але через кілька днів їзди на DS 7 я почав відчувати настрій цієї машини. А після того, як повернув її з тесту, з'явився приємний післясмак — як після хорошого коньяку.

І спершу я не міг чітко вирішити для себе, що саме стало підставою для такого відчуття. Тому навіть вирішив відкласти написання тексту про DS 7 на якийсь час, щоб краще проаналізувати свої відчуття.

DS 7 Crossback і справді нагадує дівчину, яка за відсутності модельної зовнішності та казкової фігури, як то кажуть, бере чарівністю.

Звучить інтригуюче?

Відмінно, тоді перейдімо до подробиць.