Нова гонка озброєнь. Як війна в Україні призвела до розквіту оборонного виробництва у країнах НАТО

Виробництво зброї

«Ми багато років працювали, особливо серед союзників по НАТО, над тим, щоб позбутися залишків тих продуктів Варшавського договору, які вони мають. Ми хочемо досягти оперативної сумісності серед членів НАТО, а також виключити потенціал російського впливу щодо зброї», — говорили у Державному департаменті США навесні 2022-го, коли попит на виробництво нової зброї у світі вже зріс до небувалого рівня.

Нещодавно американський оборонний гігант Lockheed Martin заявив про збільшення виробництва РСЗВ HIMARS та GMLRS до 96 одиниць на рік. Компанія також підтвердила підвищений попит на винищувачі п’ятого покоління F-35, ПТРК Javelin та інші системи з боку покупців у всьому світі.

Не відстають і європейські виробники: польський оборонний холдинг PGZ днями заявив про випуск військового спорядження темпами, яких «не бачили з часів Холодної війни».

«З огляду на реалії війни, що триває, в Україні та видимий настрій багатьох країн, спрямований на збільшення видатків у сфері оборонних бюджетів, є реальний шанс вийти на нові ринки і збільшити експортний виторг у найближчі роки», — розповів генеральний директор польського PGZ Себастьян Хвалек.

За словами наукового співробітника Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Симона Веземана, країни з величезним військово-промисловим потенціалом, такі як Польща та Чехія, нині отримали величезний шанс у зв’язку з передачею Україні радянської зброї, виробництва боєприпасів для неї та модернізації власної армії відповідно до стандартів НАТО.

При цьому більшість виробників найсучасніших систем озброєння, попит на продукцію яких зріс у всьому світі, перебувають у США, Великій Британії та ЄС.

Серед останніх досягнень цих компаній — стелс-бомбардувальник B-21 Raider від Northrop Grumman, а також суперавіаносець класу Джеральд Р. Форд (CVN-78), який місяць тому вийшов на перше бойове чергування в Атлантиці для захисту союзників у Європі.

Перспективи для НАТО

«Відправляючи в Україну радянську зброю часів холодної війни, багато країн отримали натомість нове обладнання. В результаті альянс стає все більш інтегрованим, спираючись не на невідповідні запаси радянських часів, а на сучасну зброю, яка набагато сумісніша, навіть якщо вона приходить від різних виробників», — пише американська журналістка видань 1945, VTDigger, Military Times і Defense News Рейчел Нострант.

За її словами, президент Росії Путін не очікував, що його вторгнення в Україну призведе до цього, але без нинішньої війни керівництву НАТО було б «важко досягти подібних результатів».

Це припущення підтверджує професор політології Університету штату Міссісіпі Васабджіт Банерджі, який упевнений, що необхідність поповнення запасів, відправлених до України, призведе до створення «згуртованіших бойових сил НАТО, яких раніше ніколи не було».

«Сумісність зі зброєю та узгодження тактики також зроблять вихід цих країн із НАТО практично неможливим. До наявної зброї НАТО додасться нова зброя НАТО, всі компоненти для якої будуть поставлятися з країн НАТО», — говорить Банерджі.

З іншого боку, використання радянського обладнання членами НАТО означало, що ці країни так чи інакше покладалися на російські компанії для технічного обслуговування та виробництва комплектуючих.

Уніфікація систем озброєння згідно із західними стандартами дозволить знизити вплив Росії та виключити важелі впливу на НАТО.

Подібна уніфікація та модернізація є вкрай необхідним процесом в умовах наростання глобальних загроз.

«Українська криза, в якій ми зараз перебуваємо, — це лише розминка. Наближається нова велика [криза — Ред.]. Залишилося небагато часу до того, як ми зазнаватимемо випробувань, яких ми не мали довгі роки», — говорив нещодавно адмірал ВМС США Чарльз Ричард.

Незважаючи на економічні та політичні домовленості між США та Китаєм, армія КНР, як і раніше, становить найбільшу загрозу для американців, відповідно до їхньої стратегії національної оборони.