Марс вкритий слідами стародавніх водойм. Але те, куди саме поділася вся вода, коли планета стала холодною та сухою, є давньою загадкою для вчених. У нещодавньому дослідженні вчені проаналізували сейсмічні дані місії NASA InSight. Цей посадковий модуль NASA приземлився на Марсі, щоб прослухати надра планети за допомогою надчутливого сейсмометра, у 2018 році.
Вивчаючи певний вид вібрації, який називається зсувними хвилями, вчені виявили значну підземну аномалію: шар на глибині від 5,4 до 8 кілометрів, де ці вібрації рухаються повільніше. Цей шар, найімовірніше, є дуже пористою породою, заповненою рідкою водою, подібно до насиченої губки.
«Ми підрахували, що „водоносний шар“ на Марсі може вмістити достатньо води, щоб покрити планету в глобальному океані глибиною 520−780 метрів — це у кілька разів більше води, ніж міститься в льодовиковому щиті Антарктиди. Цей об'єм сумісний з оцінками „відсутньої“ води на Марсі (710−920 метрів), після врахування втрат. … Ми зробили своє відкриття завдяки двом падінням метеоритів у 2021 році (які отримали назви S1000a та S1094b) та марсотрусу у 2022 році (який отримав назву S1222a). Ці події спричинили сейсмічні хвилі, що пронизували земну кору», — пишуть вчені у статті для The Conversation.
Перевірити ці висновки поки неможливо, оскільки буріння на багатокілометрову глибину на далекій планеті є надскладним завданням. До того ж поки вчені змогли отримати сейсмічні дані, що охоплюють лише частину Марса. Потрібні нові місії із сейсмометрами, щоб вчені могли картографувати потенційні шари води на решті планети.