Провал російських хакерів і розвиток українських військових стартапів. Як технології наближають нашу перемогу
IT-індустрія25 грудня 2022, 20:00
Наприкінці року прийнято підводити якісь підсумки, щоб зробити висновки, що вдалось чи не вдалось, та запланувати щось на майбутнє.
У контексті нашої країни неможливо обійти тему війни, тому окремим матеріалом НВ вирішив підсумувати, як вона вплинула на український ІТ-сектор, згадати про роботу хакерів та нові застосунки, які з’явилися внаслідок повномасштабного вторгнення.
Окремо зазначимо, що про нову зброю та військові технології на НВ Техно буде окремий матеріал.
DDoS-атаки на російські сайти
У перші дні повномасштабного вторгнення українці одразу ж стали на захист своєї країни. Хтось пішов добровольцем на фронт, хтось записався у ТРО, хтось почав волонтерити — способів допомогти було безліч.
Один з них запропонували українські айтівці, які активно створювали програми. Так кожен міг стати частиною ударного кулака в інтернеті та приєднатися до DDoS-атак на російські сайти.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Це — один із найпростіших видів хакерських атак; її головна мета — відключення сайту жертви, щоб вона спрямовувала свої ресурси на відновлення працездатності своїх ресурсів.
Так, на початку вторгнення українські користувачі «вбили» сайти Сбербанку, Кремля, Роснафти, Роскомнагляду, сайти російських ЗМІ та багато інших.
Дія, єВорог та інші цифрові сервіси
Також одразу в роботу включилося Мінцифри. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав Ілону Маску та попросив у нього Старлінки, розпочав масовану онлайн-кампанію з закликом до бізнесів виходити з РФ та заявив про створення української IT-армії, до якої міг приєднатися будь-хто — від професійних програмістів до звичайних користувачів.
Досить швидко був запущений бот єВорог для Telegram, де користувачі можуть повідомляти про розташування та пересування російських військ, у такий спосіб допомагаючи українській армії планувати свої подальші дії. За 2022-й рік у бот надіслали понад 430 тис. повідомлень.
Крім того, пішли активні оновлення державного застосунку Дія. За словами представників Мінцифри, у застосунку та на порталі Дія за цей рік запустилося більше 35 нових сервісів, серед яких платформа UNITED24, можливість придбати військові облігації, змінити своє офіційне місце проживання для ВПО, отримати фінансову допомогу та повідомити про пошкоджене чи знищене майно.
Хакерська війна
Війна в Україні показала, що як мінімум дві речі, які раніше вважалися ледь не аксіомою, були переоцінені.
По-перше, роль кібератак у сучасній війні. Раніше вважалося, що вона буде тільки рости через все більшу глобалізацію, перехід сервісів в онлайн, зберігання даних у хмарних сховищах і т.д.
Безумовно, хакери можуть становити чималу загрозу. Вони можуть вкрасти цінну інформацію та суттєво вплинути на хід певної розробки чи операції. Проте виявилось, що насправді хакерські атаки не є якоюсь вундервафлею, яка серйозно вплине на обороноздатність країни.
Так, угруповання Anonymous ще в перші дні війни виступило з підтримкою України, після чого найкращі хакери світу почали зламувати сайти російського уряду, компаній та ЗМІ. Серед їхніх жертв є й великі риби на кшталт Сбербанку, Яндексу та Газпрому. Станом на кінець квітня, хакери злили близько 5,8 Тб даних з російських джерел. Проте це лише перший крок — на обробку такої кількості інформації піде дуже багато часу. Коли ми дізнаємось про усі секрети, заховані у цих документах — питання відкрите.
Другий момент — переоцінка сили саме російських хакерів.
З моменту початку повномасштабного вторгненння, росіянам вдалась одна серйозна онлайн-спецоперація — злам супутникового провайдера Viasat, яким користувалися в тому числі й українькі військові. Заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора розповів, що «це була справді величезна втрата зв’язку на самому початку війни».
Це був перший і єдиний великий успіх ворожих хакерів. Детально про те, чому росіянам не вдалося створити хаос в Україні, на який вони розраховували, ми розповідали у цих матеріалах (тут і тут).
Фактор Starlink
Це зараз Ілон Маск — незрозумілий бізнесмен, який нещодавно купив Twitter, а тепер кожного дня видає нову порцію дивних цитат.
На початку повномасштабного вторгнення він був ледь не головним іноземним героєм для українців. Маск одним із перших відгукнувся на прохання про допомогу, а його компанія SpaceX почала надсилати в Україну все нові і нові партії станцій Starlink. Це дозволяло військовим, урядовим і рятувальним службам залишатися онлайн навіть у найкритичніші моменти, під дією російських «глушилок» і після обстрілів критичної інфраструктури.
Це дуже злить росіян. Вони навіть погрожували, що супутники, які використовуються для допомоги Україні, можуть стати «законними цілями» для ЗС РФ, оскільки допомога Україні нібито провокує «невиправдані ризики для мирної діяльності в космосі».
Проте далі слів справа не зайшла — тому система Starlink і надалі працює в Україні, та активно застосовується тепер вже й цивільними людьми, які використовують супутниковий інтернет, щоб продовжити працювати в умовах відключень світла.
Нові застосунки
За цей рік українські розробники створили десятки нових застосунків, які мають на меті допомогу людям. Очевидними прикладами є застосунок Повітряна тривога чи єТривога, проте ми хочемо згадати й інші.
Наприклад у TacticMedAid можна дізнатися алгоритми надання першої домедичної допомоги — причому як для цивільних, так і для військових. За схожим принципом працює ще один застосунок, Перша допомога — МФЧХ і ЧП.
Програма єППО дозволяє українцям інформувати сили протиповітряної оборони про ворожі повітряні цілі у небі. Багато низьковисотних ракет і безпілотників можуть ховатися від радарів, але люди в різних регіонах країни можуть помічати і повідомляти про ці цілі заздалегідь через додаток.
У застосунку Lepta можна залишати свої заявки, або відгукуватися на заявки інших людей про допомогу різного виду: від купівлі певних продуктів до пошуку близьких та залучення коштів на волонтерську допомогу бійцям на фронті.
Програму ТиХто створили для швидкої перевірки людей на блокпостах чи під час комендантської години. Проте зараз застосунок знаходиться у відкритому доступі, тож користуватися ним може будь-хто. За допомогою додатку можна перевірити паспортні дані людини, чи не перебуває вона в розшуку чи у списку колаборантів. Розробники запевняють, що програма працює з відкритими базами та реєстрами, не збирає персональні дані та нікуди їх не передає.
Також ми розповідали про застосунок Tribefy для пошуку співвітчизників за кордоном, які можуть допомогти біженцям з житлом, роботю чи вирішенням певних побутових питань.
Українські стартапи ідуть в military-tech
До початку повномасштабного вторгнення Україна значно відставала від світу, адже у багатьох країнах ринок зброї диверсифікується і на нього заходять невеликі компанії. Через війну запит на нову зброю та технології значно піднявся, що дає змогу стартапам займати цю нішу та швидше задовольняти потреби військових.
Зараз в Україні немає умов, щоб невеликі компанії заходили на цей ринок та змінювали його самотужки. Українська система армії, незважаючи на багато покращень, досі багато в чому застаріла — і особливо це стосується юридичного рівня, який значно ускладнює «вхід» у сферу ОПК для невеликих бізнесів.
Армія — це надзвичайно складна система, яка вибудовувалася дуже довгий час, а тому, щоб змінити її ментальність, ментальність офіцерів та генералів, потрібен час. Проте війна дала другий шанс стартапам, які раніше втратили фінансування — і тепер їхня розробка може втілитись у життя, а не залишитися виключно на папері.
Процес запущений, він іде не так швидко, проте він не стоїть на місці — це вже результат. Україна входить до топ-10 країн світу за технологічними навичками та компетенціями і реалії війни лише підтвердили цей результат. IT-індустрія стала однією з небагатьох галузей, яка продовжує працювати практично на повну потужність та підтримувати економіку країни. Партнери також продовжують вірити в український ринок та технологічні компанії, і готові й надалі інвестувати у розширення стартап-екосистеми.
Зараз ми маємо унікальну можливість наздогнати Захід з точки зору озброєння, і поступово Україна починає рухатися в цьому напрямі. Детальніше про цей довгий шлях, перші успіхи та проблеми ми розповідали у нашому великому матеріалі.
Технології допоможуть знаходити убивць, ґвалтівників і мародерів із російської армії
Технології кардинально змінили наші життя — і ось настав їх час, щоб допомогти правосуддю знайти тих, хто влаштував (та досі влаштовує) терор на українських землях.
Доведення воєнних злочинів дуже складне завдання. Зараз усі світові лідери заявляють про те, що звірства, які росіяни вчиняють в Україні, є військовими злочинами, проте юридичної бази не завжди вистачає, аби притягти до відповідальності навіть спійманого обвинуваченого.
Крім проблеми зі збиранням прямих і непрямих доказів, існує також безліч юридичних зволікань, що дозволяють убивцям уникати справедливого суду.
Так, автори проєкту Starling Lab, який підтримується Стенфордським університетом та Університетом Південної Каліфорнії, планують використовувати зокрема технологію блокчейну, щоб гарантувати збереження доказів злочинів росіян на території України. Це дозволить запобігти роботі російської пропаганди, яка зазвичай успішно відбілює своїх терористів, заповнюючи обговорення певної теми фейками та дезінформацією, розмиваючи кордони між напівправдою та відвертою брехнею.
Крім того, Мінцифри активно використовує штучний інтелект для ідентифікації вбитих російських військових, а також пошуків військових злочинців, які грабують, ґвалтують і вбивають українців.
Довести можливість використання цифрових доказів у суді буде дуже важко. Проте голова Мінцифри Михайло Федоров впевнений, що «після цієї війни ми зможемо змінити міжнародне правосуддя».