Нове масове вимирання. П’ять тварин, які вже стали жертвами глобального потепління

Помаранчева жаба

Це одна з перших та найвідоміших жертв глобального потепління, спричиненого активністю людини.

Біологи описали помаранчеву жабу наприкінці 1960-х у невеликому районі тропічних лісів Коста-Ріки. Однак після 1989-го цю тварину ніхто не бачив.

Сьогодні помаранчеву жабу вважають вимерлим видом і серед ключових причин її зникнення виділяють:

• посуху, спричинену змінами океанічних течій;

• збільшення ультрафіолетового випромінювання Сонця;

• забруднення довкілля токсичними відходами;

• вирубування лісів.

У Коста-Ріці та Панамі продовжує жити найближчий родич помаранчевої жаби — золотий ателопус, також відомий як «золота жаба». Цей вид має менш яскраве забарвлення і залишається маловивченим.

Еколог Джей Алан Паундс із заповідника Монтеверде Клауд Форест у Коста-Ріці заявляв, що зникнення помаранчевої жаби є провісником майбутнього масового вимирання.

Пінгвін Аделі

Це один із найпоширеніших видів пінгвінів, який гніздиться на всіх узбережжях Антарктиди та найближчих островах до цього материка.

Пінгвіни Аделі харчуються дрібними ракоподібними, які мешкають під крижаним покривом з великою кількістю водоростей.

Через глобальне потепління та танення льодів популяція цих ракоподібних стрімко скорочується, тому пінгвіни змушені мігрувати у пошуках їжі.

Навіть якщо дорослим особинам вдається вижити і знайти поживні джерела енергії, більшість дитинчат гине через брак їжі.

Хоча деякі біологи вважають, що пінгвіни Аделі зможуть зберегти свою популяцію в Морі Ведделла біля берегів Західної Антарктиди.

«Висновок про те, що популяція стабільна, не означає, що у морі Ведделла немає змін клімату. Це просто означає, що завдяки океанографії море залишається холодним і з льодами, що дозволяє пінгвінам Аделі жити тут», — говорила еколог з Університету Стоуні-Брук доктор Хізер Дж. Лінч.

Рифовий мозаїчнохвостий щур

Невеликий коричневий гризун був поширений в Австралії в середині XX століття, але у 2016 році Департамент охорони довкілля та спадщини Квінсленду оголосив цей вид вимерлим.

Екологи заявили, що щур перебуває під загрозою зникнення ще в 1990-х, але це не допомогло врятувати ссавця.

Вчені пов’язують вимирання цього виду з підвищенням рівня океану і затопленням природного середовища проживання гризунів. Лише у 2014 році кількість листяних рослин, які щури використовували як їжу та притулок, скоротилася на 97%.

«Наразі ми переживаємо реальні наслідки зміни клімату. Скільки ще видів ми маємо втратити, щоб федеральний уряд вжив заходів?», — заявляла міністерка охорони довкілля Квінсленда Ліен Енох у 2019 році.

Рифовий мозаїчнохвостий щур вважається першим ссавцем, який зник через діяльність людини.

Атлантична тріска

Сьогодні цей вид риб перебуває у категорії вразливих, але його популяція значно скоротилася останні десятиліття через масовий вилов.

Хоча деякі дослідники вважають, що різке скорочення виду пов’язане з припливом холодної води з Арктики, яка змінила екосистему тріски і не дозволила цьому виду адаптуватися до нових умов життя в Атлантичному океані.

Рибалки північно-східного узбережжя США скаржаться на скорочення популяцій багатьох видів риб, включно з атлантичною тріскою, яка завжди вважалася однією з найпоширеніших у рибному промислі.

«Зміни тяжкі для всіх, і вони тяжкі для спільнот. Зникнення атлантичної тріски становить своєрідні культурні, знакові проблеми для Нової Англії», — каже директор наукових програм Національного управління океанічних та атмосферних досліджень Джон Гейр.

Найбільші особини цих риб досягають довжини 1,8 метра.

Масивна печінка тріски, яка може важити більше двох кілограмів, є одним із найважливіших джерел риб’ячого жиру та ключовою сировиною для виробництва популярних консервів.

Оленерогий корал

Незважаючи на свій зовнішній вигляд, корали належать до царства тварин, колонії яких сьогодні перебувають під загрозою зникнення по всьому світу.

Один із найбільш уразливих видів — оленерогий корал, що мешкає на Флорида-Кіс, Багамах, Карибських островах, а також у західній частині Мексиканської затоки.

Ключові причини скорочення популяції цих коралів — закислення океану, підвищення температури води, хвороби та забруднення. Сьогодні оленерогий корал можна знайти лише у кількох місцях.

У всьому світі на коралових рифах мешкає близько двох мільйонів морських видів, а чверть всього морського життя так чи інакше залежить від них. Корали служать розплідниками та сховищами для морських мешканців, розбивають хвилі та захищають берегові лінії від штормів.

«Якщо ці корали виживуть і продовжать процвітати, я думаю, що міграція на північ може бути значною мірою включена до наших завдань відновлення», — заявив один із авторів проєкту, студент магістратури Університету Маямі Роб Бремер.