Крок до успіху. Експериментальна вакцина проти ВІЛ спровокувала появу потужних антитіл у щеплених

Щоб вакцина працювала, вона має виробляти антитіла в імунізованих. А щоб вона була безпечною, вона має робити це для переважної більшості людей без серйозних побічних ефектів чи реакцій. Нова вакцина-кандидат проти ВІЛ показала успіхи у першому аспекті, але викликала суттєві побічні ефекти у пацієнтів, що брали участь у клінічних випробуваннях.

У фазі I клінічного випробування, яке розпочалося у 2019 році, брали участь 24 здорові учасники, 4 з яких отримували плацебо. Його було припинено через те, що в однієї людини виникла сильна алергічна реакція після третьої дози на один компонент вакцини, поліетиленгліколь (ПЕГ), який використовувався для стабілізації складу. До припинення випробування 5 осіб отримали три з чотирьох запланованих доз, а ще 15 осіб отримали дві дози. Тепер вакцину було перероблено: з неї прибрали ПЕГ.

Вчені, що проаналізували дані досліджень, виявили, що вакцина викликала сильну імунну відповідь після двох доз. У двох з п’яти людей, які отримали три дози, утворювалися антитіла bnAbs, що можуть розпізнавати та нейтралізувати кілька штамів ВІЛ, генетично різноманітного вірусу, який вдало змінює форму, аби уникнути виявлення імунною системою.

Найпотужніші з антитіл, що з’явилися у пацієнтів, нейтралізували від 15 до 35% штамів ВІЛ у клітинних експериментах. Дослідники стверджують, що випробування можна відновити.

«Ця робота є великим кроком вперед, оскільки вона показує можливість індукції антитіл за допомогою імунізації, яка нейтралізує найскладніші штами ВІЛ», — каже імунолог Duke University Human Vaccine Institute (DHVI) Бартон Хейнс.

Оголошення про те, що вакцина-кандидат, протестована в невеликому клінічному дослідженні, призвела до появи bnAbs у кількох людей після двох доз, надає надію. bnAbs з’являється лише приблизно у 10−25% людей, які живуть з ВІЛ, і для їх появи можуть знадобитися роки.