«Нічого спільного з РФ у нас не буде». Як український кіберспорт нарешті відвернувся від Росії та які його перспективи у майбутньому

Після початку повномасштабної війни Росії проти України всі маски були зірвані, а останні сподівання на «хороших» росіян повністю зникли. Зміна парадигми українського кіберспорту, який до війни був дуже пов’язаним із Росією, є яскравою ілюстрацією цього процесу.

За прикладами далеко ходити не потрібно — у складі українької організації NAVI, найсильнішої команди світу з Counter-Strike: Global Offensive (CS:GO), грає три представники Росії та два українця, серед яких Валерій b1t Ваховський та найкращий кіберспортсмен світу у цій дисципліні — Олександр s1mple Костилєв. До складу російського клубу Team Spirit, який у 2021 році виграв найпрестижніший міжнародний турнір з Dota 2 — The International — входять три російських кіберспортсмени та двоє українців: Ілля Yatoro Мулярчук і Мирослав Mira Колпаков.

Чому Україна не віддалялася від Росії раніше?

Є декілька причин, якими можна пояснити тяжіння українського кіберспорту до російського ринку. По-перше, звичайно, є історична складова. Початок розвитку кіберспорту прийшовся на 2000-ні роки, коли між Україною та Росією існувала подоба дружби. Гравцям із пострадянського простору було легше об'єднуватися у команди, бо вони спілкувалися однією мовою. Українським гравцям не було потреби вивчати англійську мову, щоб грати у європейських чи американських командах. Через це ринок кіберспорту загалом ніколи не розділявся на окремо український, латвійський та російський, а був загалом чимось однорідним.

Загалом весь формат кіберспорту відрізняється від більшості класичних видів спорту відсутністю тяжіння до нації — тут немає національних команд, немає чемпіонатів світу, а майже всі популярні змагання проводяться між клубами, у яких можуть виступати як представники якоїсь однієї країни, так і гравці з різних регіонів — наприклад, Костилєв колись грав за нідерландську організацію Team Liquid разом із чотирма американцями.

Зіграла свою роль також відсутність маркетингового ринку кіберспорту в Україні. Коментатор та співзасновник студії Maincast Віталій v1lat Волочай у коментарях НВ відзначає, що українські компанії тільки нещодавно звернули увагу на цей ринок: більшість реклами йшла від великих світових брендів на зразок Intel чи DHL та букмекерських контор і криптобірж, які не акцентували увагу на конкретній країні та працювали на увесь східноєвропейський ринок.

Те саме і зі спонсорством — знайти українську компанію, яка буде вкладатися в українську команду було майже нереально через відносну молодість та нерозуміння кіберспорту та його перспектив.

Через це багато українських студій продовжували висвітлювати події російською мовою, каже Олексій yXo Малецький, коментатор та аналітик WePlay Esports, а також колишній професійний гравець CS 1.6: «І прибутки, і реклама, і ринки — це все було у такому-собі спільному полі. У приватних розмовах російські гравці казали, що не підтримують окупацію Криму, а в політику не лізуть — тому всі продовжували варитися в одному котлі».

Реакція українського кіберспорту на початок повномасштабної війни

«Зараз вже зрозуміло, що це був не найкращий напрямок розвитку», — каже аналітик та блогер Олександр Петрик. У своїх соцмережах він спочатку намагався донести до росіян думку, що війна — це не нормально, а Україна просто хоче жити своїм незалежним життям. Але потім він, як і всі українці, зрозуміли безрезультатність цих намагань.

«24 лютого все змінилося. Між усім світом і РФ/РБ утворилася стіна. Війна довгі роки ізолювала населення цих країн від інших. Тепер дружити і спілкуватися з вами стало соромно. Українці із вами один народ? Брати? Забудьте. Я з останніх сил тримаюся, щоб не вдаритись у повне русофобство», — написав Петрик у своєму каналі в Telegram. А потім, після публікації фото із Бучі, все ж таки не втримався: «Шановні росіяни, горіть у пеклі», — заявив він у Twitter.

Українське ком’юніті також відреагувало доволі швидко. Наприклад, команда NAVI прийняла рішення, що кіберспортсмени з РФ більше не будуть представляти склади Natus Vincere Junior та NAVI Youth — молодіжні команди клубу у CS:GO. Також клуб заявив про завершення будь-якої співпраці з російським холдингом ESforce, який публічно заперечує війну Росії з Україною.

Ситуація з основною командою складніша — менеджмент клубу запропонував російським гравцям переїхати в іншу країну та змінити громадянство: якщо хтось з них відмовиться, із ним також розірвуть контракт. За словами Петрика, ситуація має остаточно вирішитися влітку, після того, як команда зіграє на турнірі Major — найбільшому турнірі з CS:GO у світі.

Ми звернулися за коментарями до менеджменту команди, та оновимо статтю, якщо отримаємо відповідь.

«NAVI будуть працювати на безросійський ринок — жодних гравців, які будуть проживати, працювати та платити податки в Росії у них не буде, жодних спонсорських контрактів, пов’язаних із Росією, у них також не буде», — каже Волочай. Також це стосується усіх кіберспортивних організацій — наприклад, студія Maincast також відмовиться від російських контрактів і спонсорів: «Нічого спільного з Росією ми мати не будемо», — відзначає він.

Українські гравці, які грали за Team Spirit у Dota 2, поки публічно не заявляли про свою позицію, але, за інформацією Волочая, вони активно підтримують як ЗСУ, так і українських волонтерів. «Якщо їм захочеться — вони самі все оприлюднять», — каже він.

Те саме робить і Олександр s1mple Костилєв — попри публічну суперечку про те, що не всі росіяни підтримують війну, він перевів на потреби української армії чимало грошей та активно розповідає про війну в Україні світовій спільноті.

Що буде з українським кіберспортом далі?

Велика перевага і одночасно перспектива нашого кіберспорту — це те, що більшість кіберспортивного контенту продукується саме українцями. Київ — центр кіберспорту пострадянського простору, і тут зосереджено майже все, що потрібно для подальшого розвитку індустрії в Україні, відзначає Петрик. Натомість росіяни втратять не тільки гроші, рекламні контракти і команди — вони втратять також людей, які робили весь процес цікавим та зрозумілим пересічному глядачеві.

Саме тому україномовний контент буде активно розвиватися після перемоги у війні — проте зараз ніякі точні цифри назвати неможливо. Перші кроки будуть дуже важкими — кіберспортивний ринок в Україні тільки почав зароджуватися, та, як і всі інші, зазнав непоправного удару після початку повномасштабного наступу Росії.

«Ми не можемо сподіватися ні на які маркетингові бюджети в Україні — і це абсолютно зрозуміло. Робити якісь прогнози, коли це [покращення ситуації — ред.] станеться, дуже складно, бо ми всі розуміємо, що це не є найбільш нагальним питанням прямо зараз», — каже Волочай.

Проте вже точно можна стверджувати, що студії будуть активно розвивати україномовні трансляції та Youtube-канали. «Попит на україномовний контент зростатиме, адже до війни більшість українських глядачів сиділи на російськомовних трансляціях. Проте, наприклад, більшість коментаторів у CS:GO — це українці», — відзначає Малецький.

Наприклад, нещодавно Петрик почав працювати над новим проєктом, який має шанси стати піонером україномовного контенту у кіберспорті, — Кацапське інферно. Зрозуміло, що зараз уся увага українців зосереджена на перемозі над окупантами, які прийшли в Україну, але згодом подібних проєктів буде ставати все більше, впевнені експерти.

Для українських кіберспортсменів ситуація також кардинально зміниться. Якщо раніше у них була можливість грати разом із російськими гравцями в одній команді, то тепер навряд чи хтось наважиться на такий крок. Натомість гравці будуть або об'єднуватися між собою, або йти у європейські організації, де також цінують таланти з України.

«Ми разом з колегами будемо намагатися робити все, щоб український кіберспорт вижив, щоб вижили команди, студії та турніри, щоб все це могло далі існувати, оскільки наша країна дуже багата на талановитих гравців. Нам би дуже хотілось, щоб ця традиція продовжувалась, а в Україні з’являлися нові гравці», — відзначає Волочай.