На Сонці з’явилася пляма розміром із планету, спрямовану просто на Землю. Чи може це призвести до апокаліпсису?
Наукпоп27 серпня 2022, 08:03
Нещодавно дослідники, які спостерігали за Сонцем, виявили кілька сонячних плям в області AR3085, кожна з яких за кілька днів зросла до розмірів Землі.
Сонячні плями — це великі ділянки, які є темнішими через нижчу температуру щодо всієї іншої поверхні Сонця. Вони утворюються через переплетення смуг магнітного поля нашої зірки, перекриваючи вихід потоку гарячого газу, що утворюється у надрах Сонця.
Часто такі плями свідчать про те, що незабаром цей газ «прорветься» крізь перешкоду, що з’явилася, і приведе до сонячного спалаху. Чим більше таких плям з’являється, тим більша ймовірність того, що Сонце викине в космос частину своєї плазми — такі події називають викидами корональної маси.
Як зазначають вчені, якщо ці плями в області AR3085 продовжать своє зростання, вони можуть спричинити кілька сильних спалахів, які будуть спрямовані безпосередньо на нашу планету.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
За їхніми словами, просто зараз жодної небезпеки для людства вони не становлять, проте ці спалахи можуть спричинити відключення систем зв’язку та супутників.
Щит Землі
Насправді людству дуже пощастило з планетою. Магнітне поле Землі та її атмосфера надійно захищають нас навіть від найпотужніших сонячних спалахів. Так, сонячні бурі можуть тимчасово перешкодити нормальній роботі радарів, супутників і, можливо, інтернету, проте радіація, яка могла б знищити людство, поглинається задовго до того, як вона може дістатися поверхні Землі.
Проте вчені наголошують, що нам не можна недооцінювати небезпеку, яка походить від сонячних спалахів. Найпотужніші з них справді можуть порушити звичний нам спосіб життя і призвести до серйозних проблем.
Сонячні спалахи бувають різної сили — їх класифікують залежно від величини досягнутого спалахом піку інтенсивності рентгенівського випромінювання. Найслабші — спалахи групи А, найпотужніші — Х. У 2003 році сонячний спалах отримав оцінку Х28. І якщо наслідки сонячного спалаху одразу ж відчуваються на Землі, то з викидом корональної маси (ВКМ), який також виникає із сонячних плям, все трохи інакше, оскільки безпосередньо між подією і тим, як КВМ досягне Землі, може минути до трьох днів.
Гелловінський сюрприз
Наприклад, 2003 року сонячна буря зірвала сотні польотів по всьому світу; диспетчери втратили зв’язок з усіма супутниками на низькій навколоземній орбіті, а в будинках десятків тисяч жителів Швеції раптово зникла електрика. І це при тому, що той сонячний спалах вивільнив у десять разів менше енергії, ніж дві найпотужніші сонячні бурі в історії людства — Сонячний супершторм 1859 року та Велика геомагнітна буря 1921 року.
Тоді наша залежність від технологій була не така висока — і єдиною великою проблемою для того часу став збій у роботі телеграфів. Однак зараз, коли ми так залежимо від супутників, інтернету та систем зв’язку — особливо з огляду на війну проти російських окупантів — потенційна сонячна буря виглядає значно небезпечнішою.
Проблема в тому, що нині вчені не так далеко пішли з точки зору можливості передбачити подібні події. Наприклад, у жовтні 2003 року поведінка Сонця змінилася буквально за тиждень — і ніхто цього не очікував. Тоді воно оберталося навколо своєї осі, як це робило протягом тисячоліть, поступово відкриваючи скупчення сонячних плям, загальний розмір яких перевищував Землю в 13 разів. Найімовірніше, вони з’явилися там, ще коли той бік Сонця був прихований від учених.
Щойно ці плями розвернулися в бік Землі, вони вибухнули, спровокувавши аж 17 сонячних спалахів і корональних викидів, які спричинили масові геомагнітні бурі в атмосфері планети. NASA заявило, що тоді тимчасово втратило зв’язок із більшою частиною своїх супутників; японські вчені взагалі втратили свій супутник назавжди. У деяких частинах планети відключилося радіо та GPS, а авіакомпанії зазнали збитків, оскільки їм довелося перенести сотні рейсів.
Висновок: ми точно помремо. Але не через Сонце
Наша зірка та її спалахи не становлять для людства прямої загрози. Ба більше, вже у 2025 році Європейське космічне агентство запустить місію Vigil, яка допоможе нам вивчати зворотний бік Сонця та спостерігати за сонячними плямами навіть там. Так ми зможемо не лише краще підготуватися до екстремальних подій, а й загалом краще вивчити цей процес.
Однак якщо Сонце для Землі не таке вже й небезпечне, варто подумати про інші зірки. Їхні спалахи також не є загрозою, проте кінець їхнього життя, який супроводжується спалахом наднової, що викидає в космос радіацію на мільйони світлових років навколо, можуть зачепити й Землю. Такі вибухи в мільйони разів потужніші за сонячні спалахи.
Наприклад, автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences у 2020 році, підозрюють, що саме смерть зірки, яка розташовувалася на відстані 65 світлових років від Землі, могла стати причиною Девонського вимирання, коли загинуло близько 70% безхребетних на Землі.
Вчені вважають, що такий вибух може зірвати наш озоновий шар, що зробить Землю вразливою для сонячної та зіркової радіації. Однак зараз поряд із Землею немає кандидатів у наднові, а тому нам варто лише турбуватися про Сонце та нашу атмосферу, яка захищає нас від нього.
- Ми не одні. Унікальна комета показала, що у Сонячної системи можуть бути «близнюки»
- Вчені виявили сонцеподібну зірку. Це допоможе нам дізнатися, як на Землі зародилося життя, і знайти його десь у космосі
- Гравітаційний телескоп. Учені розповіли, як ми можемо використовувати Сонце для пошуку інопланетян